РОЗДІЛ ІІ. ІІРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СУДОВИХ ПРОЦЕДУР У ВИРІШЕННІ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ
2.1. Порушення провадження по справі в господарському процесі
Відповідно до законодавства України правосуддя в господарських відносинах здійснюється судами.
Господарський суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, які виникають між юридичними особами, державними та іншими органами, а також при розгляді прав про банкрутство.
Оскільки згідно ст. 5 Закону України “Про господарський суд” господарські суди складають єдину трьохланкову систему спеціалізованих судів (місцеві суди; апеляційні господарські суди; Вищий господарський суд України), початковою стадією відповідного провадження по справі в господарському процесі є порушення справи в суді першої інстанції, тобто в місцевому господарському суді, яка має свої специфічні цілі та завдання. Суспільною метою даної судової процедури слід вважати реалізацію права на звернення за судовим захистом, оскільки на це спрямовані норми зазначеного інституту, дії суб’єктів процесу та відношення між ними [].
Мета реалізації права на звернення за судовим захистом досягається виконанням завдання за своєчасним і правильним порушенням справи.
Особа, що вважає себе володарем осопорюваного чи порушеного права звертається в суд з позовною заявою, де просить суд розглянути виниклий спір.
Позовне провадження має певні специфічні ознаки. Для нього характерно:
1) наявність матеріально-правової вимоги, що випливає з порушеного чи оспорюваного права;
2) розгляд чи вирішення даної вимоги у встановленому законом процесуальному порядку;
3) наявності спору про право;
4) наявність двох наділених законом рівними процесуальними правами сторін з протилежними матеріально-правовими інтересами.
До позовної форми захисту відноситься не лише форма звернення до суду, але й порядок розгляду спору. В цьому полягають процесуальні гарантії права на судовий захист.
Для позитивного вирішення питання про порушення конкретної справи в господарському суді необхідна наявність у зацікавленої особи права на подання позову та реалізація цього права в належному порядку. В даному випадку мова йде про передумови права на подання позову – обставини, з наявністю або відсутністю яких закон пов’язує виникнення суб’єктивного права певної особи на надання позову за конкретною справою. Якщо яка-небудь з передумов відсутня, відсутнє й право звернення до суду. Так, до загальних передумов права на подання позову відносяться наступні обставини: 1) підвідомчість справи суду; 2) процесуальна правоздатність сторін; 3) відсутність судового рішення, раніше винесеного за даною справою; 4) відсутність між сторонами договору про передачу даного спору на розгляд третейського суду [].
Виходячи із змісту нині діючого господарського законодавства, порядок звернення до господарського суду зберігає в собі вичерпний перелік вимог. На відміну від випадків недодержання передумов права на подання позову, недодержання порядку реалізації права на подання позову хоча і тягне неможливість порушення провадження по справі в суді, однак не є неусуваним. Позивач може виправити допущені помилки та повторно звернутися до суду з тотожнім позовом [].
До порядку реалізації права на подання позову відносяться:
1. Підсудність справи даному суду.
2. Наявність належно оформлених повноважень на підписання або подання позовної заявої.
3. Сплата державного мита.
4. Додержання реквізитів позовної заяви.
Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява подається в господарський суд в письмовій формі і підписується уповноваженою посадовою особою позивача або його представником, прокурором або його заступником, громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.
Поза закріплення правил про додержання встановленої форми позовної заяви, в ст. 54 ГПК України закріплені вимоги відносно її змісту. Зміст позовної заяви складають свідчення, необхідні для розгляду та вирішення позову в господарському суді [].
Позовна заява може зберігати:
1) найменування господарського суду, в який подається заява;
2) найменування сторін; їх поштові адреси; найменування і номери рахунків сторін в банківських установах;
3) документи, що підтверджують за громадянином статус суб’єкта підприємницької діяльності;
4) вказівка ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (за спорами, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);
5) зберігання позовних вимог; якщо позов подається до декількох відповідачів – зміст позовних вимог по відношенню до кожного з них;
6) переказування обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обумовлений розрахунок сум, що стягуються та оскаржуються; законодавство, на підставі якого надається позов;
7) свідчення про прийняття заходів досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених ГПК України;
8) перелік пропонуємих до заяви документів та інших доказів.
В позовній заяві можуть бути зазначені і інші свідчення, якщо вони необхідні для належного вирішення спору [].
Позивач, прокурор або його заступник зобов’язані при наданні позову направити сторонам копії позовної заяви та додатків до неї. Таке зобов’язання покладається на позивача у випадку притягнення господарським судом до участі у справі іншого відповідача, заміна господарським судом неналежного відповідача ( ст. 56 ГПК України).
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається доручення або інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ст. 57 ГПК України).
В одній позовній заяві можуть бути поєднані кілька позовних вимог. З’єднання кількох позовних вимог може мати місце, коли вони пов’язані між собою на підставах виникнення або наданим доказам.
Суддя має право об’єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, в яких приймають участь одні й ті самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні (ст. 58 ГПК).
Господарське процесуальне законодавство передбачає право особи, що приймає участь у справі, направити до господарського суду відзив на позовну заяву [].
Згідно ст. 59 ГПК України відповідач має право після отримання ухвали про порушення справи направити:
1) до господарського суду – відзив на позовну заяву та усі документи, що підтверджують заперечення проти позову;
2) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, що приймає участь в судовому процесі, - копію відзиву.
Відзив підписується уповноваженою особою відповідача або його представником. Відзив повинен зберігати: найменування та номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обумовлюють відхилення позовної вимоги; перелік наданих до відзиву документів та інших доказів. До відзиву, підписаному представником відповідача, додається доручення або інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача [].
Завантажити реферат