К. Маркс ство рює діалек ти ко-ма теріалістич не вчен ня про суспільство. Опорні ка те горії йо го ба чен ня: суспільно-еко номічна фор мація, спосіб ви роб ництва, про дук тивні си ли та ви роб ничі відно си ни, ба зис і над бу до ва, соціаль на ре во люція
М. Ве бер у своїй кон цепції іде аль них типів за пе ре чу вав те орію фор маційно го аналізу соціуму. В історії, на йо го дум ку, домінує оди нич ний факт, унікаль на подія, схе ма ж уза галь нює, іде алізує, по дає у ви гляді за ко номірності, якої в ре альній історії не існує. Всі фак то ри роз вит ку суспільства - рівно правні: куль ту ру мож на тлу ма чи ти як про дукт еко номіки і на впа ки - еко номічні відно си ни як про дукт куль ту ри. Ве бер ствер д жу вав, що ос но вою капіталістич ної еко номіки є не що інше як релігія про те с тан тиз му та про те с тантсь ка ети ка
Т. Пар сонс ство рює те орію струк тур но-функціональ но го аналізу суспільства. Він тлу ма чить суспільство як са мо ор ганізо ва ну си с те му че рез взаємодію “я” та “іншо го”. Са ме на за са дах взаємодії відбу вається поєднан ня си с тем осо би с тості та соціаль ної си с те ми з при во ду взаємо до пов нен ня ек с пек тацій
Та кож за слу го ву ють на ува гу те орія соціаль них ха рак терів Е. Фром ма та си нер ге тич на те орія М.Мой сеєва
СОЦІАЛЬ НАСТРУК ТУ РА
Соціальні відно си ни скла да ють ся з при во ду ре алізації са мо го соціаль но го взаємозв’яз ку, за до по мо гою яко го ви яв ляється соціаль не ста но ви ще лю дей та їх спільно с тей у соціальній струк турі суспільства, ха рак тер їх соціаль них взаємовідно син, по глиб лен ня або на впа ки - по до лан ня відмінно с тей між соціаль ни ми спільно с тя ми, роз ви ток чи де гра дація соціаль них спільно с тей, соціаль ної струк ту ри в ціло му. Соціаль на струк ту ра є фор мою ор ганізації, крит салізацією соціаль них відно син.
Соціаль на струк ту ра - це су купність віднос но стійких, стабільних соціаль них спільно с тей, груп і пев ний по ря док їх взаємозв’яз ку та взаємодії. Це цілісна су купність усіх функціону ю чих у ньо му спільно с тей і груп у їх вза е мозв’яз ку
СОЦІАЛЬ НАГРУ ПА. КЛА СИ. КА С ТИ.
СОЦІАЛЬНІВЕР СТ ВИ. СТРА ТИ
Соціаль на гру па - це порівня но ста ла спільність лю дей, яка є скла до вим еле мен том соціаль ної струк ту ри пев но го суспільства і ха рак те ри зується спільністю інте ресів, норм по ведінки, соціаль но-пси хо логічних оз нак, цінно с тей то що
Кла си (за Леніним) - це ве ликі гру пи лю дей, що різнять ся між со бою за їх місцем в істо рич но виз на ченій си с темі суспільно го ви роб ництва, за їх відно шен ням (здебільшо го закріпле ним і оформ ле ним у за ко нах) до за собів ви роб ництва, за їх рол лю в суспільній ор ганізації праці, а от же за спо со бом одер жан ня і розміром тієї ча с ти ни спільно го ба гат ст ва, яка є в їх роз по ря д женні
Ка с ти - це гру пи лю дей, що зай ма ють пев не ус пад ко ву ва не місце в соціальній ієрархії, пов’язані з тра диційни ми за нят тя ми і об ме жені у спілку ванні од на з од ною
Соціаль на вер ст ва - це проміжна або пе рехідна соціаль на гру па, що фор мується порівня но са мостійно (на при клад, інте ле генція, уп равлінці, служ бовці) або є еле мен том суспільно го кла су (на при клад, се ред ня та дрібна бур жу азія), що ха рак те ри зується пев ни ми соціаль ни ми оз на ка ми
Стра ти - це соціальні гру пи, відмінність між яки ми обу мов ле на розміра ми при бутків, сти лем та спо со бом жит тя, рівнем куль ту ри, освіти, по бу то ви ми умо ва ми, пси хо логічни ми ри са ми та релігійни ми пе ре ко нан ня ми
СІМ’Я
Сім’я - це за сно ва на на шлюбі чи кров но-ро дин них зв’яз ках ма ла соціаль на гру па, чле ни якої зв’язані спільністю по бу ту, взаємною мо раль ною відповідальністю та взаємо до по мо гою
Як стійке соціаль не об’єднан ня сім’я ви ни кає в епо ху пізньо го не оліту, у про цесі роз кла ду ро до во го ла ду і пов’яза на з по явою при ват ної влас ності, класів та дер жа ви. Сім’я за сно вується на пев них фор мах шлюб них со юзів, най по ши реніши ми се ред яких є полігамія та мо но гамія
Са ме в сім’ї відбу вається відтво рен ня фізич них і ду хов них сил лю ди ни, котрі спри я ють кра що му ви ко нан ню нею своїх робітни чих, соціаль них і куль тур них функцій у соціумі
ЕТ НОС. РІД. ПЛЕМ’Я
Ет но си - це біофізичні ре аль ності, завжди опо виті соціаль ною обо лон кою, втілені в ту чи іншу соціаль ну фор му
Ет нос (за Л. Гу ми ль о вим) - це пе ре дусім струк ту ро ва ний кон гло ме рат лю дей зі спільним сте рео ти пом по ведінки, здат ний до ціле с пря мо ва них дій
Ет нос, що з’яв ляється на істо ричній арені спо чат ку бе реть ся за ство рен ня штуч ної еко си с те ми. Про тя гом на ступ ної - ак ма тич ної - фа зи ет нос є ак тив ним, здат ним до на пру жен ня, спря мо ва но го на пе ре тво рен ня довкілля. Про тягом куль тур ної фа зи відбу вається на ко пи чен ня технічних до сяг нень та іде о логічних цінно с тей. Потім по чи нається об ску рант на фа за - фа за істо рич ної інерції. Про тя гом ос тан ньої - го мео стаз ної - фа зи ет нос по сту пається на історичній арені місцем но вим ет но сам
Рід - це об’єднан ня гру пи кров них ро дичів, що ве дуть своє по хо д жен ня по одній лінії (ма те ринській чи батьківській), усвідо млю ють се бе на щад ка ми од но го ре аль но го чи міфічно го пред ка, ма ють спільне ро до ве ім’я
Виз на чаль ни ми ри са ми ро до вих відно син є: рівність всіх членів ро ду, відсутність май но вих відно син між ро ди ча ми, до три ман ня ек зо гамії
Плем’я - це фор ма етнічної спільності й суспільної ор ганізації до кла со во го суспільства, що ви ни кає на ос нові фор му ван ня ро до во го суспільства, бо ек зо гамність ро ду по тре бує постійних зв’язків при наймні між дво ма ро да ми
НА РОДНІСТЬ. НАЦІЯ
На родність - це ет но соціаль на спільність лю дей, що про жи ва ють на спільній те ри торії, роз мов ля ють однією мо вою, ма ють спільні ри си ха рак те ру, пси хо логічний склад, особ ли вості куль тур но го роз вит ку
Виз на ча ю чи по нят тя “нація” слід поєдну ва ти та вра хо ву ва ти і соціаль но-еко номічні, і етнічні, і соціокуль турні, і ду ховні фак то ри. Націю мож на трак ту ва ти як спільність лю дей, що фор мується за вдя ки єдності та ких за сад: 1. те ри торіаль них (кож на нація має свою те ри торію, “життєвий простір”); 2. етнічних (нація фор мується з лю дей од но го етнічно го скла ду); 3. еко номічних (спільність гос по дарсь ких зв’язків кон солідує лю дей); 4. за галь но куль тур них (мо ва, тра диції, зви чаї, об ря ди); 5. пси хо логічних (спільні ри си психічно го скла ду)
Завантажити реферат