В ма теріалістич них вчен нях про бле ма єдності світу вирішується че рез виз нан ня світу ма теріаль ним, пер шо ос но вою світу вва жається де що ма теріаль не. В іде алістич них вчен нях, до яких відно сять і релігію, єдність світу пов’язується з ду хов ним пер шо по чат ком. Ма теріалістичні по гля ди більш моністичні: во ни не пе ред ба ча ють існу ван ня ду ху, свідо мості без ма теріаль ної ос но ви. Іде алістичні по гля ди до три му ють ся ду алізму, оскільки згідно з ни ми дух та ду ша є не ма теріаль ни ми суб станціями, а при ро да іноді про ти с тав ляється ду ху
Світ є єди ним, то му що йо му при та манні єдині за ко ни. Єдність світу ви ра же на та кож і в то му, що у ньо го є за галь ний спосіб існу ван ня та фор ми бут тя
Єдність світу по ля гає в то му, що він об’єктив но існує. Єдність виз на че на свідо мою діяльністю лю ди ни. Без лю ди ни для лю ди ни світу не має
ДУХ. ДУ ША. ДУ ХОВНІСТЬ
Як спря мо ву ю чий по ча ток, дух роз гля дав ся як певні си ли при ро ди (міфо логія), як Бог чи ди я вол (релігія), як істи на (на ука) або як іде ал (філо софія)
Дух - це об’єктив но існу ю че, надіндивіду аль не на ча ло, здат не спря мо ву ва ти діяльність лю ди ни й суспільства
Зв’язок існу ю чо го надіндивіду аль но го ду ху і кон крет ної лю ди ни кон кре ти зу ю тю по нят тям ду ша, яка є здатністю са мо чин но по чи на ти пев ний стан
Ду ша - індивіду алізо ва ний дух, суб’єктив но існу ю че на ча ло
Діяльність лю ди ни виз на чається різно манітни ми “ру ха ми” душі, які по тре бу ють кон кретізації, що здійснюється за до по мо гою по нят тя ду ховність
Ду ховність - це по чут тя і усвідо млен ня ре аль ності, яка без по се ред ньо чи опо се ред ко ва но спря мо вує життєдіяльність лю ди ни
За зна ча ють, що ду ховність - це усвідо млен ня та по чут тя лю ди ною то го, що во на має ке ру ва ти ся у своїй діяль ності іде а ла ми, іде я ми, прин ци па ми, а не од но хви лин ни ми ба жан ня ми
ДУ ХОВ НЕ ТА ТІЛЕС НЕ
Перші про ти с тав лен ня ду хов но го та тілес но го зна хо ди мо у всесвтніх релігіях. Тілес не і ду хов не - дві про ти леж ності, які своїм існу ван ням вно сять у світ те, що ви я ви ло ся як людсь ке
Тілес не - це при род но ор ганізо ва не в лю дині. Ду хов не - ду шев но ор ганізо ва на соціаль на виз на ченість лю ди ни
Діяльність душі по ля гає у са мозміні лю ди ною се бе, а діяльність тіла - у зміні довкілля
ПО ЧУТ ТЯ. ІНТЕ ЛЕКТ. ВО ЛЯ. ІДЕ АЛ
На відміну від емоцій ос но вою по чуттів є суспільно сфор мо вані відно шен ня лю ди ни до дійсності
Емоціями на зи ва ють ре акції жи во го ор ганізму на вплив зовнішньо го се ре до ви ща, що спри чи ня ють ся ре флек са ми
По чут тя ми на зи ва ють суспільно ство ре ну фор му без по се ред нь о го пе ре жи ван ня лю ди ною взаємодій із дійсністю, яка бу ла сфор мо ва на куль ту рою
Лю ди на, сти ка ю чись із різни ми про бле ма ми, по чи нає са мозміню ва ти се бе, по тре бує відповідних зна рядь са мозміни. Та ка са мозміна відбу вається у формі інте лек ту аль ної діяль ності, го ло вна ви мо га до якої - бу ти впо ряд ко ва ною
Інте лек том на зи ва ють здатність мис ли ти - про цес ціле с пря мо ва ної зміни уяв лень, який відбу вається згідно з пра ви ла ми і за ко на ми логіки
Во ля (во ле ви яв лен ня) - це вла с тивість людсь кої душі ціле с пря мо ву ва ти діяльність тіла не за леж но від без по се редніх фізіологічних по треб влас но го ор ганізму
Для душі, здат ної усвідо млю ва ти, здатність бу ти свідо мою є най ви ща цінність та са мо не обхідність
Об’єктив на ре алізація кон крет ної лю ди ни, суспільства відбу вається як ре алізація пев но го іде а лу. Усвідо мле ний іде ал є те, у чо му праг не ре алізу ва ти ся лю ди на
Іде ал - зра зок (нор ма, іде аль ний об раз), який виз на чає спо со би жит тя і по ведінку лю ди ни за кон крет них об ста вин
Іде ал є уяв лен ням про ме ту людсь ко го ро ду в ціло му. Іде ал мо же бу ти суспільно-політич ний - уяв лен ня про до с ко на лий суспільний лад; етич ний - про до с ко налі мо ральні якості лю ди ни та до с ко налі взаєми ни між людь ми; ес те тич ний - уяв лен ня про кра су та ес те тич ну до с ко налість; суспільний - уяв лен ня про до с ко на ле суспільне жит тя
Ду хов на куль ту ра - су купність зви чаїв, цінно с тей і норм, які ре гу лю ють жит тя лю ди ни - її став лен ня до се бе, до інших лю дей, до світу в ціло му
ЧЕСТЬ. СОВІСТЬ. ГІДНІСТЬ
Честь, гідність, совість при та манні лю дині не тільки як мо ральні по нят тя, а й як пев не чуттєво-емоційне пе ре жи ван ня, яке су про во д жує усвідо млен ня кон крет них їх про явів. Во ни є фор ма ми са мо усвідо млен ня - уяв лен ня про кон крет не став лен ня ото чу ю чих лю дей до осо би
Гідність - став лен ня лю ди ни до са мої се бе і суспільства до неї як до виз на ної цінності
Честь - виз нан ня на леж ності осо би до пев ної вер ст ви, спільно ти, ри си якої при та манні ок ремій лю дині як пред став ни кові ок ре мо го ко ла лю дей
Невідповідність дій лю ди ни пев ним зраз кам по ведінки усвідо млюється як втра та нею честі
Совість - здатність лю ди ни чи ни ти певні дії, усвідо млю ю чи став лен ня до них інших лю дей
ПО РЯДНІСТЬТАІНТЕЛІГЕНТНІСТЬ
По рядність - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною своєї при чет ності до долі інших лю дей та відповідаль ності за неї
Інтелігентність - це та кий рівень інте лек ту аль ної діяль ності лю ди ни, за яко го во на ке рується знан ням іде аль них сут но с тей
За до по мо гою уяв лень про нор ми, цінності, іде а ли лю ди на ре гу лює не тільки свою по ведінку , а й, да ю чи мо раль ну оцінку, ви яв ляє своє став лен ня до вчинків інших , чим ре аль но тво рить суспільні взаємозв’яз ки
ПРАВ ДА. ХИ БА. ІСТИ НА
По нят тя “прав да”, “хи ба”, “істи на” ви яв ля ють та виз на ча ють різні взаємозв’яз ки та відно шен ня між людсь ки ми уяв лен ня ми та дійсністю
Істи на - це знан ня, що відповідає дійсності і містить у собі підтвер д жен ня цієї відповідності
Прав да - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною будь-яко го знан ня (істи ни чи хи би) як істи ни
Завантажити реферат