ДЕР ЖА ВА
Пла тон уяв ляв іде аль ну дер жа ву як ієрархію пра ви телів-му д реців, воїнів і чи нов ників і се лян та ремісників. Т.Мор вва жав, що дер жа ва - це змо ва ба га тих про ти бідних. На дум ку Ге ге ля дер жа ва - об раз і дійсність ро зу му, хід Бо га в світі
Існу ють три підхо ди до виз на чен ня дер жа ви: ор ганізація ве ли кої соціаль ної гру пи, відно си ни політич ної вла ди, адміністра тивні ор га ни та си с те ма пра во вих норм
Су час на політо логія виз на чає дер жа ву як політич ну спільно ту, скла до ви ми еле мен та ми якої є те ри торія, на се лен ня та вла да
Дер жа ва - це ба га то а с пект ний інсти тут, який ви с ту пає, з од но го бо ку, як особ ли вий апа рат уп равління суспільством, а з дру го го - як асоціація всіх членів суспільства, роз та шо ва но го на певній те ри торії. Дер жа ва - це фор ма політич ної ор ганізації суспільства, ос нов не зна ряд дя здійснен ня політич ної вла ди
За галь ни ми оз на ка ми дер жа ви є: 1. відо крем лен ня публічної вла ди від суспільства; 2. те ри торія, що ок рес лює кор до ни дер жа ви; 3. су ве ренітет, вер хо вен ст во на певній те ри торії; 4. на явність за ко ну; 5. мо но полія на ле галь не за сто су ван ня си ли, при му су; 6. пра во стя гу ва ти по дат ки і збо ри; 7. обов’яз ковість член ст ва в дер жаві; 8. пре тензія на пред став ництво суспільства в ціло му
Дер жа ви розрізня ють ся за фор мою дер жав но го правління - си с те мою ор ганізації вер хов ної вла ди, по ряд ком ут во рен ня її ор ганів і їх взаємовідно син з на се лен ням. Виділя ють мо нархію (кон сти туційну та аб со лют ну) і ре с публіку (пре зи дентсь ку, пар ла ментсь ку, зміша ну)
Та кож виділя ють різні фор ми дер жав но го ус т рою - теріторіаль но-політич ну ор ганізацію дер жа ви, що вклю чає політи ко-пра во вий ста тус її скла до вих ча с тин та прин ци пи взаємовідно син цен т раль них і регіональ них дер жав них ор ганів. Розрізня ють унітарні дер жа ви, фе де рації та кон фе де рації
Гро ма дянсь ке суспільство - це та ча с ти на суспільства, яку не охоп лює дер жа ва чи її струк ту ри
Гро ма дянсь ке суспільство у вузь ко му ро зумінні не роз рив но пов’яза не з пра во вою дер жа вою, во ни не існу ють од не без од но го. Еко номічни ми за са да ми гро ма дянсь ко го суспільства є при ват на власність
Філо софсь ка ос но ва пра во вої дер жа ви, як об’єднан ня лю дей, підпо ряд ко ва них пра во вим за ко нам, бу ла роз роб ле на І.Кан том. Оз на ки (за Кан том): 1. вер хо вен ст во пра ва; 2. відповідність за ко ну пра вові; 3. фор маль на рівність
В уза галь не но му ви гляді мож на виділи ти такі ри си пра во вої дер жа ви: 1. на явність роз ви ну то го гро ма дянсь ко го суспільства; 2. об ме жен ня сфе ри діяль ності дер жа ви охо ро ною прав і сво бод гро ма дян; 3. світо гляд ний індивіду алізм; 4. пріорітет прав лю ди ни над за ко на ми дер жа ви: 5. за гальність пра ва; 6. су ве ренітет на ро ду; 7. роз поділ вла ди; 8. пріори тет ме то ду доз во лу; 9. об ме женість сво бо ди індивіда ли ше сво бо да ми і пра ва ми інших лю дей; 10. виз на чаль на роль су ду в розв’язанні спорів; 11. відповідність за конів нор мам міжна род но го пра ва
Соціаль но-спра вед ли ва дер жа ва - це дер жа ва, яка бе ре на се бе відповідальність за кож но го гро ма дя ни на і праг не за без пе чи ти кожній лю дині гідні умо ви існу ван ня, соціаль ний за хист, співу часть в уп равлінні ви роб ництвом
ГРО МАДСЬКІОР ГАНІЗАЦІЇ
Гро мадські ру хи - це до б ровільні фор му ван ня лю дей, що ви ни ка ють на ос нові їх свідо мо го во ле ви яв лен ня відповідно до спільних інте ресів, прав і сво бод
Гро мадські ор ганізації - це до б ровільне об’єднан ня лю дей на ос нові пев ної про гра ми дій і відповідно го ха рак те ру їх ре алізації
Існу ють гро мадські ор ганізації для за до во лен ня осо би с тих по треб та ті, які ство рю ють ся відповідно до форм участі гро ма дян у ви роб ничій діяль ності або у гро мадсь ко му і соціаль но му житті
Політич на партія - ор ганізо ва на гру па од но думців, яка ви ра жає і пред став ляє інте ре си ча с ти ни на ро ду або пев ної соціаль ної гру пи чи кількох груп і має за ме ту ре алізацію та до сяг нен ня цих інте ресів шля хом за во ю ван ня дер жав ної вла ди або участі в її здійсненні
Виділя ють партії, що пред став ля ють інте ре си ок ре мих соціаль них груп або їх су куп но с тей. За світо гляд ни ми по зиціями пев ною мірою розрізня ють: ідей но-політичні та праг ма тичні партії. Се ред ідей но-політич них партій виділя ють: 1. консер ва тивні (партії, які праг нуть збе рег ти існу ю чий суспільно-політич ний лад); 2. ре формістські (орієнту ють ся на значні зміни та пе ре тво рен ня то го чи іншо го ла ду); 3. ре во люційні (став лять за ме ту по ва лен ня існу ю чо го ла ду); 4. ре акційні (праг нуть по вер нен ня до по пе ред нь о го ла ду)
Ча с то політичні партії поділя ють на 4 гру пи: 1. марк систсь ко-ленінські, аван гардні партії; 2. пар ла ментські партії; 3. партії, го ло вна ме та яких - участь у ви бо рах; 4. партії-клу би
ПОЛІТИ КАІІДЕ О ЛОГІЯ
Іде о логія - це ілю зор не ба чен ня лю ди ною дійсності, яке з не обхідністю ви ма гає сво го те о ре тич но го об грун ту ван ня і прак тич ної ре алізації
Те, що ро бить будь-яку ідею логічно виз на че ною, - по стає як іде о логія. Іде о логія - це оз доб ле на мрія
Політич на іде о логія - це те о ре тич не ок рес лен ня прак тич но го шля ху ре алізації вла ди пев ної соціаль нолї си ли у суспільстві
Іде о логізація - це та ке яви ще, ко ли іде о логія пев ної соціаль ної си ли, в ру ках якої зо се ре д же на вла да, по чи нає про ни ка ти як вла да рю ю ча си ла, у всі сфе ри жит тя суспільства, зни щу ю чи на своєму шля ху інші іде о логії
ПОЛІТИЧ НАЕЛІТАІНА РОД
Політич на еліта - це ви б рані ча сом, вла сним інте лек том та на ро дом лю ди, які ре аль но виз на ча ють владні відно си ни у країні
Тільки гар монійне відно шен ня політич ної еліти і на ро ду мо же ве с ти суспільство у про гре сив но му на прямі роз вит ку. Сутність цієї гар монії по ля гає в та ко му: 1. на род дійсно су ве рен ний; 2. політич на еліта ве де за со бою на род за ідеєю, яку во на по ро ди ла і яка є на ро дові близь кою і рідною