Міфо логія - це істо рич ний тип світо гля ду, в яко му тво рен ня лю ди ною цілісної кар ти ни світу грун тується на аб со лю ти зації ролі, зна чен ня при род но го сто сов но людсь ко го. Міфо логія - фан та с тич не уяв лен ня про ото чу ю чу лю ди ну при ро ду і соціаль ну дійсність, яке грун тується на виз нанні ор ганічної єдності лю ди ни і світу
По зи тивні якості міфо логії як світо гля ду - орієнтація лю ди ни на мрію, праг нен ня до сво бо ди і ща с тя, по тре ба в са мостійній думці і дії. Не га тивні - сліпе по клоніння силі при ро ди, дек ла ру ван ня па сив но го ха рак те ру відно шен ня лю ди ни до світу
РЕЛІГІЯ
Релігія - це та кий істо рич ний тип світо гля ду, який за своєю сутністю є фан та с тич ним відо б ра жен ням лю ди ною дійсності на ос нові аб со лю ти зації ролі і зна чен ня над при род них сил сто сов но явищ світо во го по ряд ку
Ета па ми ево люції релігії бу ли первісні віру ван ня (то темізм, фе ти шизм, анімізм), політеїзм, ге но теїзм і мо но теїзм світо вих релігій (хри с ти ян ст во, іслам, буд дизм)
По зи тивні якості релігії як світо гля ду - тво рен ня мо раль них взірців, до клад не по яс нен ня місця і ролі лю ди ни в світі, зна чущість віри в Бо га. Не га тивні - при ни жен ня ролі людсь ко го пізнан ня і прак тич но-пе ре тво рю ю чої діяль ності, аб со лю ти зація ідеї по тойбічно го ща с тя
НА УКА
На ука - це те о ре тич но і прак тич но оз на че на си с те ма знань про об’єктив ну дійсність, що пе ре бу ває у без пе рерв но му роз вит ку і на ма гається віднай ти об’єктив ну істи ну в тій чи іншій сфері відно шен ня “лю ди на - світ”
Знан ня - це еле мен тар ний, віднос но за вер ше ний об раз дійсності, що тво рить ся людсь кою свідомістю
Життєвий сенс кож ної на уки мож на ко рот ко сфор му лю ва ти так: зна ти, щоб вміти пе ред ба ча ти, а пе ред ба ча ти, щоб ефек тив но діяти
Кри терій фор му ван ня б.-якої на уки за галь ний: виз на чен ня пред ме та досліджен ня, ви роб лен ня по нять, які відповіда ють цьо му пред ме тові, вста нов лен ня фун да мен таль но го за ко ну, вла с ти во го цьо му пред ме тові, відкрит тя прин ципу чи ство рен ня те орії, які да ють змо гу по яс ню ва ти ве ли чез ну кількість фактів
Віра в на уці роз гля дається пе ре дусім як впев неність, що грун тується на знанні, яке має си с тем но-те о ре тич ну ор ганізацію і прак тич но-логічне підтвер д жен ня
По зи тивні якості на уки як світо гля ду - ши ро ке ви ко ри с тан ня пе ре до вих ме тодів, техніки та тех но логії, тво рен ня цих ме тодів. Не га тивні - уніфіку ван ня, стан дар ти зація ба чен ня світу лю ди ною, ви клю чен ня осо бистісно го, при ни жен ня людсь кої здат ності зна хо ди ти у світі своє, особ ли ве і не по втор не
ФІЛО СОФІЯ
Філо софсь ка дум ка - це мірку ван ня про вічність. Філо софія з’яв ляється в про цесі та ко го поділу людсь кої діяль ності, ко ли ви ни кає не обхідність інте лек ту аль но го ос воєння дійсності на найбільш за галь но му рівні її ба чен ня
Філо софія - це усвідо млен ня сут ності всьо го су що го
Філо софія є те о ре тич ни ми за са да ми б.-яко го світо гля ду , по за як тільки в ній знан ня стає пе ре ко нан ням, за хи ща ти і об сто ю ва ти яке лю ди на бу де до ос тан нь о го сво го по ди ху б.-якою ціною, навіть ціною влас но го жит тя
Ук раїнська філо софія - це оригіна ль на си с те ма, за са да ми якої є філо софсь кий дух ук раїнсько го на ро ду як ор ганічна єдність віри, надії і лю бові. Ос нов ний ме тод ук раїнської філо софії - кор до ан тейність, тоб то спосіб філо софсь ко го осяг нен ня дійсності, в яко му людсь ке пе рей мається ду хов ним, що пе ре бу ває в ор ганічній єдності із зем ним та гли бо ко осо бистісним усвідо млен ням ре аль но го жит тя лю ди ни і суспільства
Син те зу ю чи влас не ба чен ня світу і суспільно-уза галь не не відно шен ня до ньо го, лю ди на ро бить свій єди ний і не по втор ний світо гляд ний вибір - зай має відповідну своїй ду шев но- і при род но-соціальній сут ності життєву по зицію
Життєва по зиція - це вихідний мо мент, по ча ток діяль ності в пев но му на прямі