Лю ди на - це істо та, здат на до праці, соціаль но і куль тур но зу мов ле но го спо жи ван ня та спілку ван ня з інши ми людь ми, свідо мої діяль ності. Лю ди на - це суб’єкт та істо рич ний ре зуль тат роз вит ку куль ту ри.
1. Лю ди на - жи ва істо та, але ій при та ман ний особ ли вий тип тілес ної ор ганізації
2. Лю ди на є там, де є ії діяльність
3. Людсь ка діяльність здійснюється в си с темі суспільних відно син
4. Людсь ка діяльність є усвідо мле ним про це сом пе ре тво рен ня при ро ди, суспільства і са мої лю ди ни
5. Лю ди на є істо тою ду хов ною, ій при та ман на ду ша.
СЕНС ЖИТ ТЯ
Сенс жит тя по ля гає в ре алізації по треб суспільства в лю дині та влас но го по кли кан ня кож ної з них. Виз на чен ня сен су жит тя пов’яза не з ро зумінням ме ти жит тя як уяв но го чи очіку ва но го ре зуль та ту на шої діяль ності та з ви бо ром життєво го шля ху. Сенс жит тя при та ман ний жит тю с са мо го по чат ку. Сенс жит тя - за ме жа ми жит тя. Сенс жит тя ство рюється са мою лю ди ною. Сенс жит тя за ле жить від ро зуміння жит тя, має індивіду аль ний ха рак тер.
Сенс жит тя - світо гляд не та філо софсь ке по нят тя, яке містить су купність уяв лень про сутність лю ди ни, цілі та цінності її існу ван ня , а та кож мож ливі й до пу с тимі спо со би й шля хи їх ре алізації.
ПО НЯТ ТЯЦІННОСТІ
Зміст цінно с тей обу мов люється куль тур ни ми до сяг нен ня ми. До сфе ри цінно с тей за ле жать ду ховні праг нен ня, іде а ли, прин ци пи, нор ми мо ралі. Світ цінно с тей - це світ куль ту ри в ши ро ко му ро зумінні, це ду хов на діяльність лю дей.
Цінність - це рівень зна чу щості од но го сто сов но іншо го в певній си с темі.
Ду ховні цінності поділя ють ся на гно се о логічні (істи на), етичні (мо раль), ес те тичні (кра са)
Стійка ціннісна струк ту ра зу мов лює цілісність осо би с тості, вірність пев ним прин ци пам, здатність до во льо вих зу силь, на по лег ливість у до сяг ненні ме ти. У си с темі цінно с тей аб со лют ною є лю ди на, в свою чер гу най ви щою цінністю для лю ди ни є жит тя. Не о станніми та кож є сво бо да, рівність, спра вед ливість
Ви ща цінність пізнан ня і на вчан ня, рушійна си ла і ре зуль тат на уко вої діяль ності - це істин не знан ня, по до лан ня за блу д жен ня
СМЕРТЬ І БЕЗ СМЕР ТЯ
Про бле ма смерті - од на з фун да мен таль них на уко вих, філо софсь ких та релігійних про блем. Мож на виділи ти два підхо ди: до хри с ти янсь кий (міфо логічний) та хри с ти янсь кий (те о логічний).
Став лен ня дав ньої лю ди ни до смерті не є не га тив ним. До неї го ту ють ся, зустріча ють усвідо мле но, спокійно і без стра ху. В куль ту рах, де індивід на бу ває пев ної ав то номії бут тя і ут вер д жується усвідо млен ня са моцінності, смерть на бу ває трагічно го за барв лен ня. Смерть має біологічні, соціаль но-куль турні та світо глядні виміри
Смерть - це при род ний кінець будь-якої істо ти, при пи нен ня життєдіяль ності ор ганізму, яке ви ра же не у при пи ненні нор маль но го обміну ре чо вин між ор ганізмом і зовнішнім се ре до ви щем.
Че рез свої творіння, вне сок у ма теріаль ну й ду хов ну куль ту ру, че рез по ли шені по собі спо га ди лю ди на на бу ває пев но го без смер тя. Але мож ливість без смер тя за кла де но ли ше в соціаль но му житті.
По суті, усвідо млен ня смерті є відправ ним пунк том у бо ротьбі з нею і праг нен ням до без смер тя
ТВОРЧІСТЬ
У твор чості лю ди на ви яв ляє се бе в куль турі, ство рю ю чи її як но ву цінність, як про дов жен ня своєї при род ної сут ності. Людсь ка діяльність, ак тивність, пізнан ня, психіка - це внутрішнє підгрун тя твор чості. Суб’єктом твор чості є лю ди на, суспільство. Творчість бе ре ви то ки не ли ше в праці, але й в ціле по кла да ючій здат ності свідо мості
Творчість - це при та ман на лю дині здатність ство рю ва ти нові цінності, що є за со бом са мо ви ра жен ня лю ди ни як про яву ціле ро кла да ю чої ак тив ності ії свідо мості та по треб суспільно-істо рич ної прак ти ки.
Особ ли ву роль в твор чості відіграє стихійне, несвідо ме на ча ло: твор чий по рив, натх нен ня, ося ян ня.
Істо рич на творчість - уміння свідо мо тво ри ти свою історію, за без пе чу ва ти нові, про гре сивні умо ви та фор ми сво го жит тя. На уко ва творчість спря мо ва на на відкрит тя но вих за конів, ви роб лен ня оригіна ль них ідей. Технічна творчість - це вдо с ко на лен ня уже існу ю чих або ство рен ня но вих ма шин, апа ратів та ме ханізмів. Про дук том ху дож ньої твор чості є нові куль турні та ху дожні цінності. Ще один важ ли вий різно вид твор чості - це тво рен ня са мо го се бе, са мо усвідо млен ня, са мо вдо с ко на лен ня, са мо ре алізація
СВО БО ДА. ВО ЛЮН ТА РИЗМ ТА ФА ТАЛІЗМ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Сво бо да - це стан і мож ливість мис ли ти і діяти відповідно до своїх уяв лень та ба жань, а не внаслідок внутрішньо го чи зовнішньо го при му су.
Сво бо да волі - це мож ливість без пе реш код но го са мо виз на чен ня лю ди ни у ви ко нанні тих чи інших цілей і за вдань осо би с тості
В су пе реч ності фа талізму та во люн та риз му по ля гає фе но мен сво бо ди осо би с тості. Са ме тут виз на ча ють ся межі не обхідності, без яких ре алізація сво бо ди не мож ли ва
Во люн т ра ризм по ля гає у виз нанні пер шості сво бо ди волі з-поміж інших про явів ду хов но го жит тя лю ди ни, вклю ча ю чи мис лен ня.
Фа талізм виз на чає весь хід жит тя лю ди ни та ії вчин ки як наслідки долі, волі Бо га, де термінізмом за мк ну тої си с те ми, де кож на на ступ на подія жор ст ко пов’яза на з по пе ред нь ою.
Відповідальність - здійснен ня лю ди ною пев них мо раль них та інших ви мог суспільства. А обов’язок по ля гає в усвідо мленні та за сто су ванні мо раль них ви мог до кон крет но го ста но ви ща. Пи тан ня про те, якою мірою ви ко нується обов’язок, вин на чи не вин на лю ди на у йо го не ви ко нанні - це і є пи тан ня про осо би с ту відповідальність
ЗДО РОВ’Я ТАЗДО РО ВИЙ СПОСІБ ЖИТ ТЯ
Май же завжди, ко ли мо ва йде про здо ров’я зга ду ють ся фізіологічний стан лю ди ни, відсутність чи на явність за хво рю вань. Ко ли йдеть ся про мо раль не здо ров’я, йдеть ся про гар монію тіла та душі, пев ну зба лан со ваність всіх внутрішніх про цесів.
Завантажити реферат