Знан ня - це ство ре ний лю ди ною, си с тем но-уза галь не ний об раз дійсності. Че рез оцінку знань світо гляд по чи нає ви яв ля ти зна чущість тих чи інших явищ сто сов но ми ну ло го, те перішньо го і май бут нь о го в житті лю ди ни
Пе ре ко нан ня - це не зво руш на впев неність що до пра виль ності іде алів, прин ципів, ідей, по глядів, які не мов би ово лодівши лю ди ною, підпо ряд ко ву ють собі її по чут тя, ро зум, во лю, совість і вчин ки
Віра - це став лен ня лю ди ни до пев но го знан ня, су д жень, уяв лень, ідей як до та кої істи ни, якій не потрібна пе ревірка пізна валь ною діяльністю
Іде а ли - це те, до чо го пря му ють усі дум ки, по чут тя і діян ня лю ди ни
БУ ДЕН НИЙІТЕ О РЕ ТИЧ НИЙСВІТО ГЛЯД.
ПРИН ЦИ ПИСВІТО ГЛЯ ДУ
Струк ту ра світо гля ду з не обхідністю висвічує та кож міру на бли жен ня лю ди ни до світу при тво ренні ос нов них рівнів йо го си с тем но-уза галь не но го об ра зу
Бу ден ний сіто гляд - це стихійно си с те ма ти зо ва не знан ня про дійсність, що спи рається в пер шу чер гу на чуттєвість, і на рівні яко го дійсність оцінюється як ак тив но діюча що до лю ди ни
Світо ба чен ня лю ди ни по чи нається з бу ден но го світо гля ду. Він - підва ли на, ос но ва цілісної кар ти ни світу, бо ви то ка ми йо го є пе ре дусім чуттєвість
До те о ре тич но го рівня світо ба чен ня лю ди на підно сить ся тоді, ко ли у неї ви ни кає ор ганічна по тре ба по яс нен ня ми ну ло го і сьо го ден ня, а та кож про гно зу ван ня сво го май бут тя
Те о ре тич ний світо гляд - це си с тем не ба чен ня лю ди ною сво го взаємовідно шен ня зі світом на ос нові знан ня, по яс нен ня, пе ред ба чен ня
Прин ци пи світо гля ду: дог ма тизм, скеп ти цизм, монізм, плю ралізм, досвід і мудрість
Дог ма тизм - спосіб осяг нен ня світу, за яко го те чи інше по ло жен ня сприй мається як ос та точ на не по бор на істи на
Скеп ти цизм - кон цепція, що піддає сумніву мож ливість тво рен ня адек ват но го об ра зу об’єктив но існу ю чо го світу
Монізм - прин цип, ви хо дя чи з яко го світ по яс нюється як про яв єди но го на ча ла
Плю ралізм - це світо гляд на кон цепція, за якою все існу ю че скла дається з кількох на сам пе ред ду хов них сут но с тей, які не зво дять ся до єди но го на ча ла
Досвід - це су купність знань і на ви чок їх на бут тя, що ви ни кає на ос нові й у про цесі без по се ред ньої прак тич ної взаємодії лю дей зі світом
Мудрість - це та ке відно шен ня лю ди ни до дійсності, ко ли во на вміє да ти найбільш до с ко на лу оцінку са мо му світу і знай ти оп ти маль ний варіант йо го пе ре тво рен ня згідно з її по тре ба ми і інте ре са ми
МО РАЛЬ
Мо раль - це сфе ра соціаль но го, що існує як си с те ма по глядів і уяв лень, норм і оцінок, прин ципів, пра вил і пе ре ко нань, у ме жах яких ре гу люється по ведінка лю дей
Ця сфе ра є про явом істо рич но виз на че них ре аль них відно син лю дей: як од них до інших, так і са мої лю ди ни до різних форм її істо рич но сфор мо ва них спільно с тей
МИ С ТЕЦТВО ІЙО ГОВИ ДИ
Ми с тецтво - це ес те тич не ос воєння світу в про цесі ху дож ньої твор чості
Жи во пис - зо ро ве втілен ня за ду му за до по мо гою ком по зиції і ма люн ка, а та кож втілен ня об ся гу і роз та шу ван ня у про сто ро во-ча со во му вимірі по ста тей і пред метів, що пе ре дається за до по мо гою світлотіні, лінійної та про сто ро во-ко ль о ро вої пер спек ти ви
Графіка - це спе цифічне зо б ра жен ня лю ди ною ре аль них пред метів чи за ду му за до по мо гою лінії, штри ху і пля ми у взаємодії з не зай ма ним тлом
Архітек ту ра - ми с тецтво ство рен ня бу динків і спо руд, а та кож їхніх ком плексів і самі бу дин ки й спо ру ди, які фор му ють про сто ро ве се ре до ви ще для жит тя та діяль ності лю дей
Скульп ту ра - вид ми с тецтва, ос нов ним за со бом ху дож ньої ви раз ності яко го є співвідно шен ня об ся го вих форм у ре аль но му про сторі
Де ко ра тив но-ужит ко ве ми с тецтво - це ряд га лу зей твор чості, пов’яза них із ство рен ням ху дожніх ви робів для по бу ту
Фоль к лор - це су купність на род них тра дицій, по глядів, зви чаїв, об рядів, віру вань, що от ри ма ли ху дож ньо-твор че, ми с тець ке оформ лен ня
Му зи ка - вид ми с тецтва, який відо б ра жає світ у ху дожніх зву ко вих об ра зах
Те атр - вид ми с тецтва, який відо б ра жає світ у ху дож ньо-сценічних об ра зах
На про тязі ос танніх 100-150 років із роз вит ком на уки і техніки на бу ли по ши рен ня такі ви ди ми с тецтва як кіне ма то графія, те ле ба чен ня, радіо, ди зайн та комп’ютер на творчість
ІСТО РИЧНІСТЬСВІТО ГЛЯ ДУ
Мо раль ний і ми с тець кий ас пек ти фор му ван ня і роз вит ку світо гля ду по ка зує, що відно шен ня “лю ди на - світ” у своєму про яві має кон крет ний, все охоп лю ю чий, про сто ро во-ча со вий ха рак тер існу ван ня
Історія - це об’єктив ний ха рак тер існу ван ня відно шен ня “лю ди на - світ” у ми ну ло му; це си с тем но-ор ганізо ва не відо б ра жен ня ми ну ло го лю ди ною, люд ст вом; це - суб’єктив ний об раз ми ну ло го, оз доб ле ний тлу ма чен ням різно барв’я подій і фактів; це - сьо го ден ня, яке в якусь мить стає ми ну лим, за ли ша ю чи свій слід у світі і пам’яті лю ди ни
Лю ди на кож на по-своєму тво рить кар ти ну світу. У си с тем но-ор ганізо ва но му, логічно му і те о ре тич но му об ла ш ту ванні, а та кож у історією ок рес леній суспільній формі світо гляд по стає як “істо рич ний тип”. Виділя ють такі істо ричні ти пи світо гля ду: міфо логічний, релігійний, на уко вий і філо софсь кий
МІФІМІФО ЛОГІЯ
Міф - це але го рич на роз повідь про особ ли вий ха рак тер діяль ності богів, ге роїв та інших фан та с тич них істот, які зай ня ли виз на чаль не місце у при роді і суттєво впли ва ють на жит тя лю ди ни
Міфи існу ють ко с мо гонічні, ан т ро по гонісні, те о гонічні, ес ха то логічні, міфи про по хо д жен ня благ, “близ ню кові” міфи
В про цесі міфо твор чості міфи ут во рю ють си с те му, яка по стає як міфо логія
Завантажити реферат