ЗЕМ ЛЯ І ВСЕСВІТ
Лю ди на спи рається з не обхідністю виз на чи ти в ко с мосі не тільки по ряд ку, а й ре аль них мас штабів існу ван ня світу вза галі та лю ди ни в ньо му зо к ре ма
Всесвіт - це по нят тя для оз на чен ня існу ван ня світу, в яко му все, що бу ло, є і має бу ти, пе ре бу ває у пев но му відно шенні до лю ди ни. Це існу ван ня не об ме жується нічим, окрім ре аль ності
Зем ля - пла не та, на якій ви ник ло і досі жи ве люд ст во, - од не із космічних ут во рень, з-поміж безлічі ба га ть ох інштх, що існу ють у Всесвіті
Зем ля - тре тя пла не та від Сон ця, п’ята за ма сою се ред дев’яти пла нет Со няч ної си с те ми. Обер тається на вко ло своєї вісі за 23 год. 56 хв., обер тається на вко ло Сон ця за 365,242 до би. Відстань до Сон ця - 149,6 млн. км. Швидкість ру ху по орбіті - 29,8 км/с. Швидкість ру ху кож ної точ ки на ек ва торі - 465 м/с. На хил зем ної вісі до екліпти ки ста но вить 230 26’ 21’’,4. За фор мою Зем ля - геоїд, подібний до еліпса. Розрізня ють зовнішні обо лон ки - ат мо сфе ру та гідро сфе ру - і внутрішні - зем ну ко ру, мантію, яд ро
ПО НЯТ ТЯ МА ТЕРІЇ. МА ТЕРІАЛЬ НЕ ТА ІДЕ АЛЬ НЕ
Ма терія - філо софсь ка ка те горія, якою оз на чу ють світ як об’єктив ну дійсність, що існує не за леж но від свідо мості лю ди ни та да ний лю дині суб’єктив но її свідомістю
Пер ша кон цепція ма терії - суб ст рат на. За виз на чен ням Ари с то те ля, ма терія - це суб ст рат, тоь то те, що ле жить в ос нові всьо го су що го
Дру га кон цепція - суб станціональ на. Світ - це суб станція, а вла с ти вості ма терії - не що інше як вла с ти вості суб станції
За виз на чен ням Леніна, ма терія - це філо софсь ка ка те горія для виз на чен ня об’єктив ної ре аль ності, що да на лю дині у її відчут тях, яка копіюється, відо б ра жається на ши ми відчут тя ми, існу ю чи не за леж но від них.
Струк турні рівні ма терії: рівень не жи вої при ро ди, рівень жи вої при ро ди, рівень соціаль ної ор ганізації
Ма терія - гно се о логічна про ти лежність свідо мості. З іншо го бо ку, свідомість он то логічно не є про ти лежністю ма терії. Її за галь на вла с тивість - відо б ра жен ня. Як ви ща фор ма відо б ра жен ня, свідомість ха рак те ри зується універ сальністю відо б ра жен ня. Іде аль не - не що інше як ма теріаль не, але пе ре тво ре не, відби те у психіці. Дум ка, людсь кий дух на відміну від явищ об’єктив ної ре аль ності, не ма ють про сто ро во-ча со вих меж
Інша дум ка: ідея не яв ляє со бою відо б ра жен ня дійсності, во на є фор ма си с те ма ти зації знань у цілісне уяв лен ня, яке зо б ра жує дійсність. Тоб то це не відо б ра жен ня дійсності, а зна ряд дя йо го по бу до ви
РУХ І СПОКІЙ
Рух - це внутрішньо вла с ти вий об’єктивній ре аль ності ат ри бут, який охоп лює всі зміни й про це си, що без пе рерв но відбу ва ють ся у Всесвіті
Рух - це один з періодів, фаз, етапів бут тя будь-чо го, це стан і йо го три валість. Сам рух ду же ча с то інтер пре тується ме ханістич но, тоб то як зміна вла с ти во с тей об’єкту або як пе реміщен ня йо го в про сторі. Рух не єди ний стан в бутті світу, інший стан - спокій. Стан спо кою - про ти лежність ру ху, відсутність змін, зовнішня та внутрішня сталість пред ме ту чи об’єкту
Марк си с ти виділя ли 5 форм ру ху: ме ханічну, фізич ну, хімічну, біологічну та соціаль ну. Су час на філо софія виз на чає 3 за гальні фор ми: рух в не ор ганічній при роді, рух у живій при роді та соціаль на фор ма ру ху
Фор ма ми ду хов но го ру ху мож на вва жа ти відчут тя, сприй нят тя, уяв лен ня, особ ли во по нят тя су д жен ня, вис нов ки
РУХ І РОЗ ВИ ТОК
Рух трак тується як вся ка взаємодія, яка в свою чер гу виз на чається як про цес взаємної обу мов ле ності існу ван ня об’єктів, си с тем, про цес їх впли ву один на од но го, внаслідок чо го відбу вається як збе ре жен ня, так і різно манітні зміни станів, вла с ти во с тей, струк тур, функцій
Роз ви ток - це та кий рух, при яко му відбу вається не про сто зміна вже існу ю чих яко с тей, станів якої-не будь си с те ми, а ви ни ка ють нові вла с ти вості, но ва якість, що раніше не існу ва ла
Два ти пи роз вит ку: роз ви ток в рам ках однієї фор ми ру ху ма терії та роз ви ток, за вдя ки яко му відбу вається пе рехід від однієї фор ми ру ху ма терії до іншої, більш ви со кої
Соціаль ний роз ви ток - та кий тип змін у суспільстві, що ха рак те ри зується пе ре хо дом усіх суспільних відно син до якісно но во го ста ну
ПРО ГРЕС І РЕ Г РЕС
Про грес - це та ка зміна вла с ти во с тей якої-не будь си с те ми, за якої відбу вається збільшен ня функціональ них вла с ти во с тей, підви щен ня ефек тив ності функціону ван ня, збільшується не за лежність існу ван ня від впли ву зовнішніх фак торів
Ре г ре сивні яви ща - це ті яви ща, за яких відбу вається де гра дація, зни жен ня рівня ор ганізо ва ності та ефек тив ності функціону ван ня, втра чається здатність до здійснен ня то го, що бу ло мож ли вим
ПРОСТІР І ЧАС
Роз гля да ю чи світ як свою про ти лежність лю ди на на ма гається виз на чи ти своє особ ли ве місце і період пе ре бу ван ня.
По нят тям простір виз на ча ють співісну ван ня і відо крем леність ре чей од на від од ної, їхню про тяжність, роз та шу ван ня однієї сто сов но іншої. По нят тям час ха рак те ри зу ють послідовність існу ван ня явищ, відо крем леність різних етапів, три валість, темп, ритм про цесів.
Простір - це не тільки по нят тя, а й фор ма існу ван ня взаємозв’язків між ма теріаль ни ми об’єкта ми, яка по нят тям простір відо б ра жається. По нят тя час так са мо як і простір є фор ма відо б ра жен ня існу ю чих об’єктив но взаємодій та взаємозв’язків у світі
Простір - це невіддільна від ма терії за галь на фор ма бут тя, що ви ра жає йо го струк турність, ди фе ренційо ваність та взаємодію еле ментів
Час - це за галь на фор ма бут тя, що ви ра жає три валість прцесів взаємодії та послідовність зміни йо го станів
ЄДНІСТЬСВІТУ
Вчен ня, що виз на ють єдність світу, на зи ва ють ся моністич ни ми, бо ви хо дять з прин ци пу монізму. Про ти леж ним підхо дом є плю ралістич ний
Найбільш тра диційним, в рам ках моністич но го підхо ду у рішенні прбле ми єдності світу є виділен ня двох про ти леж них на прямків. Во ни ви ра жа ють со бою сутність двох ос нов них філо софсь ких течій - ма теріалізму та іде алізму
Завантажити реферат