Різно ви да ми уяв лен ня є уя ва - про цес поєднан ня і пе ре тво рен ня уяв лен ня в цілісну кар ти ну но вих об разів та фан тазія - уя ва, що ха рак те ри зується особ ли вою си лою і не звичністю уяв лень та об разів, що ство рю ють ся
РАЦІОНАЛЬ НЕ (ЛОГІЧНЕ) ПІЗНАН НЯ
До логічно го пізнан ня або, інши ми сло ва ми, аб ст ракт но го мис лен ня, на ле жать такі фор ми як:
По нят тя - дум ка, яка відо б ра жає речі та яви ща в їх за галь них і суттєвих оз на ках і існує в гра ма тичній формі сло ва
Су д жен ня - дум ка, що має ви ра жен ня у ви гляді роз повідно го ре чен ня, взаємозв’язок по нять
Умо вивід є про це сом мис лен ня, внаслідок яко го з двох або кількох су д жень ви во дить ся но ве су д жен ня
Прин ци па ми пізнан ня є об’єктивність (існу ван ня то го, що пізнається, по за і не за леж но від лю ди ни), пізна ванність (пізна ти мож на все), відо б ра жен ня (пізнан ня - про цес ство рен ня суб’єктив них об разів), виз на чаль ної ролі прак ти ки (прак ти ка - кінце ва ме та пізнан ня і кри терій йо го істин ності), твор чої ак тив ності суб’єкта пізнан ня
Емпіричні знан ня - це на ко пи чен ня досвіду, те о ре тичні знан ня - це аналіз на ко пи чен но го досвіду, тоб то емпірич них знань
СУБ’ЄКТ ТА ОБ’ЄКТ ПІЗНАН НЯ
Особ ли вим є пи тан ня про те, хто і що пізнає, а та кож те , які взаємовідно си ни між тим, хто пізнає, і тим, що пізнається. Під суб’єктом пізнан ня слід ро зуміти лю ди ну або спільно ту, ко ли во ни не про сто відо б ра жа ють дійсність, а ут во рю ють знан ня. Знан ня - це си с тем но-уза галь не ний, порівня но за вер ше ний об раз тієї чи іншої сфе ри існу ван ня ре чей, явищ світу
Об’єктом пізнан ня мо же ви с ту па ти весь світ як все су ще, що є в лю дині і по за нею
Суб’єкт - філо софсь ка ка те горія для по яс нен ня прак тич ної і пізна валь ної діяль ності лю ди ни, по зна чен ня дже ре ла ак тив ності
Об’єкт - те, на що спря мо ва на діяльність суб’єкта
РО ЗУМІННЯІСТИ НИТАЇЇКРІТЕРІЇ
Істи на - це адек ват не відо б ра жен ня об’єкта пізнан ня суб’єктом, який йо го пізнає. Та ким, яким він існує сам по собі, по за і не за леж но від лю ди ни та її свідо мості; об’єктив ний зміст чуттєво го, емпірич но го досвіду, по нять, ідей, су д жень, те орій, учень і цілісної кар ти ни світу в діалек тиці її роз вит ку
Об’єктивність істи ни по ля гає в то му, що во на існує не за леж но від свідо мості лю ди ни
Аб со лют на істи на - найбільш по вне знан ня про дійсність, яке їй відповідає і має підтвер д жен ня цієї відповідності
Віднос на істи на - це не по вне знан ня про дійсність, яке їй відповідає і має підтвер д жен ня цієї відповідності
Аб со лют на істи на є су мою віднос них істин. Аб со лют на істи на на пев но му етапі мо же пе ре тво ри ти ся на віднос ну
Дог ма тизм - си с те ма по глядів, згідно з яки ми істи на, от ри ма на в про цесі пізнан ня, є незмінною. Ре ля тивізм - вчен ня про відносність, умовність та суб’єк-тивність людсь ко го пізнан ня
Те о ре тич на діяльність, про цес пізнан ня дійсності не роз рив но пов’язані з прак ти кою. Рівнем роз вит ку прак ти ки обу мов люється об сяг і ха рак тер на бу тих знань. Всі знан ня здо бу ва ють ся і пе ревіря ють ся прак ти кою, не всі на укові істи ни пе ревіря ють ся прак ти кою, за леж но від умов і мож ли во с тей
МЕ ТОДПІЗНАН НЯ
Ме тод - спосіб до сяг нен ня ме ти, пев ним чи ном упо ряд ко ва на діяльність
Філо софія про тя гом сво го роз вит ку ви ро би ла за галь ний ме тод пізнан ня - діалек ти ку. Діалек ти ка - те орія і ме тод пізнан ня явищ дійсності у їхньо му роз вит ку і са мо ру ху, вчен ня про найбільш за гальні за ко номірні зв’яз ки, за ко ни ста нов лен ня і роз ви ток при ро ди, суспільства, мис лен ня. Це підхід “і те, і інше”
Ме тафізи ка ви хо дить із ізо ль о ва ності ре чей, явищ, із відсут ності роз вит ку. Це підхід “або те, або інше”
Та кож до філо софсь ких ме тодів пізнан ня на ле жать софісти ка, ек лек ти ка, гер ме нев ти ка то що
Інша гру па ме тодів пізнан ня - на укові ме то ди. Їх роз поділя ють на емпіричні та те о ре тичні. До емпірич них відно сять: спо с те ре жен ня (пря ма і без по се ред ня реєстрація подій), вимірю ван ня (спо с те ре жен ня, що фіксує та кож і кількісні по каз ни ки ре чей і явищ) та ек с пе ри мент (пла номірне спо с те ре жен ня, ство рен ня штуч но го се ре до ви ща з ме тою от ри ман ня но вої інфор мації)
До те о ре тич них ме тодів відно сять: аналіз, сінтез, індукція, де дукція, аб ст рак ти зація (аб ст ракція - це мис ле не відволікан ня від без по се ред нь о го чуттєво го сприй нят тя і виділен ня ли ше де я ких йо го суттєвих мо ментів), кон кретізація, ана логія, мо де лю ван ня, іде алізація то що. Ме то ди пізнан ня вив чає ме то до логія
ЗА КОНІЗА КО НОМІРНІСТЬ
За кон - це по нят тя, яке відо б ра жає не обхідне, суттєве, стійке, по вто рю ва не у тих чи інших яви щах дійсності
Спе цифічні за ко ни відо б ра жа ють зв’язок між кон крет ни ми фізич ни ми, хімічни ми або біологічни ми вла с ти во с тя ми ре чей
За гальні за ко ни відо б ра жа ють зв’язок між за галь ни ми вла с ти во с тя ми, про яв ля ють ся на всіх рівнях бут тя
ВИЗ НА ЧЕН НЯПРИ РО ДИ
При ро да - об’єктив на ма теріаль на дійсність у всій ба га то манітності та єдності ії форм. Во на первісно да на, не с тво ре на лю ди ною, пе ре дує сус-пільству та людській життєдіяль ності, ут во рю ю чи їхню все за галь ну і не обхідну пе ре ду мо ву
В су часній на уці при ро да трак тується як: 1. су купність при род них умов існу ван ня цивілізації; 2. пред мет людсь кої праці, її ре чо вин ний ма теріал, на яко му і за до по мо гою яко го здійснюється прак ти ка; 3. об’єктив не ма теріаль не на ча ло в самій лю дині; 4. ма теріаль на дійсність, за до по мо гою якої в прак тиці об’єктивізу ють ся й уре чев лю ють ся відно си ни лю дей; 5. мож ли вий і дійсний пред мет праці та об’єкт пізнан ня; 6. за галь ний і го ло вний об’єкт на уко во го знан ня та пізнан ня; 7. пред мет ний людсь кий світ, в при родній ре чо вині яко го про яв ляється ма теріалізо ва на людсь ка життєдіяльність
Завантажити реферат