ПО НЯТ ТЯКУЛЬ ТУ РИ
Впер ше по нят тя куль ту ри ввів Марк Туллій Ци це рон для виз на чен ня філо софії як “куль ту ри ро зу му”.
Куль ту ра - яви ще ши ро ке і ба га то г ран не. В по нятті куль ту ри фіксу ють ся: 1. за галь на відмінність людсь кої життєдіяль ності від су то біологічних форм життєдіяль ності тва рин; 2. су купність над бань суспільства; 3. виз на чальні прин ци пи пев но го став лен ня до світу; 4. пев на си с те ма норм і цінно с тей та ме ханізмів їх ре алізації; 5. різні спо со би смис ло тво рен ня; 6. до сяг нен ня в усіх сфе рах діяль ності у їх єдності, ви яв ля ю чи якісну спе цифіку до сяг нень кож ної з істо рич них епох ок ре мо; 7. особ ли вості життєдіяль ності етнічних та національ них куль тур; 8. спе цифіку діяль ності, по ведінки, мис лен ня, по чу ван ня лю дей у різних сфе рах суспільно го жит тя; 9. особ ливість куль ту ри за леж но від її носія
Куль ту ра - це спе цифічний спосіб ор ганізації і роз вит ку людсь кої життєдіяль ності, пред став ле ний у про дук тах ма теріаль ної та ду хов ної праці, у си с темі норм та за кладів, у ду хов них цінно с тях, у су куп но с тях став лень лю дей до приро ди, між со бою і до са мих се бе
Ос новні функції куль ту ри: пізна валь на (про цес осяг нен ня світу); про гно с тич на (фор му ван ня уяв лень про май бутнє); інте г ра тив на (об’єднан ня лю дей); ко муніка тив на (спілку ван ня лю дей); функція ціннісної орієнтації та ре гу ляції поведінки; освітньо-ви хов на; функція соціаль ної пам’яті
МА ТЕРІАЛЬ НАТАДУ ХОВ НАКУЛЬ ТУ РА
Ма теріаль на куль ту ра - це до сяг нен ня, які ви ра жа ють го ло вним чи ном рівень ос воєння лю ди ною сил при ро ди, важ ли вим по каз ни ком яко го є зна ряд дя праці, про дук тивні си ли суспільства
Ду хов на куль ту ра - це до сяг нен ня, що ви ра жа ють рівень та гли би ну ду хов но-те о ре тич но го ос воєння дійсності, це су купність до сяг ну то го суспільством у сфері мо раль но го та ху дож нь о го жит тя, в на уці і філо софії, політиці і праві то що
КУЛЬ ТУ РАІЦИВІЛІЗАЦІЯ
В інтер пре тації по нят тя цивілізації спо с теріга ють ся два ос нов них підхо ди: по зна чен ня пев но го рівня роз вит ку суспільства та ха рак те ри с ти ка ма теріаль но-технічних до сяг нень суспільства порівня но з ду хов ни ми над бан ня ми
Л. Мор ган за до по мо гою цивілізації по зна чав стадії роз вит ку суспільства, яка на стає після вар вар ст ва. Маркс і Енг шельс за сто со ву ва ли по нят тя цивілізація для по зна чен ня пе ре ваг бур жу аз но го ла ду пе ред фе о даль ним. О.Шпен г лер різко роз ме жо ву вав по нят тя куль ту ра і цивілізація, вва жа ю чи цивілізацію ста ном вми ран ня куль ту ри
СПАД КОЄМНІСТЬ,ТРА ДИЦІЯ
І НО ВА ТОР СТ ВО В КУЛЬ ТУРІ
Спад коємність є відтво рен ням ціннісних оз нак тра диції у но во му че рез ос мис лен ня і ре алізацію гар монії тра диції і но ва тор ст ва, збе ре жен ня вічних цінно с тей шля хом їх пе ре ос мис лен ня в про цесі твор чості
Тра диція - пев ний тип відно шен ня між послідо вни ми стадіями куль тур но го роз вит ку, ко ли “ста ре” пе ре хо дить у “но ве” і про дук тив но пра цює в ньо му
Но ва тор ст во - це ди намічний, вільний са мо ви яв людсь кої твор чості
НАЦІОНАЛЬ НЕІЗА ГАЛЬ НО ЛЮДСЬ КЕВКУЛЬ ТУРІ
Національ не і за галь но людсь ке в куль турі роз гля да ють ся як діалек тич на єдність. Виз на чи ти співвідно шен ня національ но го і за галь но людсь ко го в куль турі мож на ли ше за до по мо гою національ ної куль ту ри - про це су ста нов лен ня і роз крит тя сут ності людсь кої цивілізації у кон крет но му на роді уп ро довж усієї йо го історії, а та кож су куп ності ма теріаль них і ду хов них цінно с тей, ство ре них як са мим на ро дом, иак і за по зи че них в інших на родів, та та ких, що ви ко ри с то ву ва ють ся на ро дом у своєму роз вит ку
За галь но людсь ке ха рак те ри зує не ли ше за галь не в куль турі різних на родів, а на сам пе ред соціальність лю ди ни та її бут тя, той соціаль ний зміст ма теріаль ної і ду хов ної діяль ності, куль ту ру, яка є сутністю лю ди ни та її життєдіяль ності
КУЛЬ ТУ РАОСО БИ С ТОСТІ. ГУ МАНІЗМ
Куль ту ра осо би с тості - це ос воєна та за своєна в про цесі соціалізації, ви хо ван ня і освіти си с те ма знань, цінно с тей, норм, іде алів як індивіду алізо ва не ви ра жен ня куль ту ри да но го суспільства; її творчі здат ності до куль ту ро тво рен ня, до діяль ності в ас пекті ут вер д жен ня ви щих за галь но людсь ких гу маністич них цінно с тей та їх ре алізації в усіх сфе рах життєдіяль ності осо би с тості: в діяль ності, по ведінці, спілку ванні
Гу манізм - це оз на ка, при та ман на куль турі та світо гля ду, згідно з якою куль ту ра здат на за без пе чу ва ти всебічний роз ви ток здібно с тей та сутнісних сил лю ди ни, са мо ре алізацію та са мо ут вер д жен ня лю ди ни як са моцінної осо би с тості, по вне роз крит тя її по тенцій як не по втор ної індивіду аль ності, ре алізацію сво бо ди лю ди ни в усіх сфе рах життєдіяль ності
ПО НЯТ ТЯІСТРУК ТУ РАСВІТО ГЛЯ ДУ
Під світо гля дом слід ро зуміти ре зуль тат ду хов но го осяг нен ня лю ди ною, люд ст вом світу. Об’єкт світо гля ду - світ як цілісність. Пред мет світо гля ду - відно шен ня “лю ди на - світ”.
Роз ви ток світо гля ду відбу вається шля хом зміни форм прак тич но го ос воєння лю ди ною світу і її те о ре тич но го са мо усвідо млен ня. Світо гляд - най ви ща фор ма са мо усвідо млен ня лю ди ни, логічно впо ряд ко ва на си с те ма світовідчут тя, світо с прий нят тя та світо ро зуміння
Світо гляд - це цілісна кар ти на світу, в який го ло вний сю жет - відно шен ня “лю ди на - світ”, а го ло вна дійо ва осо ба - лю ди на
Ос нов ни ми струк тур ни ми еле мен та ми світо гля ду по ста ють по гля ди, уяв лен ня, знан ня, оцінка знань, пе ре ко нан ня, віра та іде а ли
По гля ди - це вибірко ве відо б ра жен ня свідомістю лю ди ни дійсності, яке відповідає пев ним по тре бам чи інте ре сам. По гля ди є ви пад кові, стихійні
Уяв лен ня - це збе ре же ний і відтво рю ва ний у свідо мості лю ди ни об раз раніше сприй ня то го у світі, а та кож тво рен ня ба жа но го і очіку ва но го ре зуль та ту. В уяв ленні розрізняється пам’ять і фан тазія
Завантажити реферат