Прав да - це істин не знан ня про стан ре чей, до яко го не бай ду жа лю ди на і з ог ля ду на який во на бу дує об раз ме ти діяль ності, ба жа но го бут тя, світу
Хи ба - це знан ня про дійсність, яке цією дійсністю за пе ре чується
ПРИХІЛЬНІСТЬ
Прихільність - це пе ре жи ван ня лю ди ною до б ро зич ли во го став лен ня до інших лю дей та фор ма усвідо млен ня по тре би зла го ди між людь ми
Про яви ду хов ності лю ди ни у ви гляді при хиль ності завжди тісно пов’язані з та ки ми мо раль ни ми яко с тя ми, як щрість, мужність, пра це любність, ве ли ко душність то що
ВІРА. НАДІЯ.ЛЮ БОВ
Віра - це по чут тя і усвідо млен ня пев но го іде а лу як ви щої сут ності, до якої у вічно му по тязі пе ре бу ває лю ди на. Віра - це без за с те реж не прий нят тя лю ди ною об ра но го нею іде а лу
Наївна віра - впев неність в існу ванні на вко лиш нь о го світу, інших лю дей, сво го тіла і ду ху. Во на фор мується життєвим досвідом лю ди ни
Релігійна віра - впев неність у існу ванні вла с ти во с тей, подій, що відбу ва ють ся згідно з во ле ви яв лен ням над при род них і надісто рич них сил і у існу ванні цих сил як та ких. Ця віра є виз на чаль ною оз на кою релігійної свідо мості
Філо софсь ка віра - впев неність у існу ванні бут тя, з яким ми сти каємо ся що ден но, до яко го ми відно си мо ся, але яке за ли шається не та ким, яким ми собі йо го уяв ляємо
Віра - ос но ва твор чих по тенцій лю ди ни, во на за без пе чує спро можність осо би с тості до ла ти са мо об ме женість
Надія - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною не обхідності змін
Лю бов - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною пред ме та чи яви ща як невід’ємної умо ви сво го існу ван ня
ПРЕ КРАС НЕ І ПО ТВОР НЕ
Пре кра сним на зи ва ють та ке поєднан ня пев них ча с тин у ціле, яке дає лю дині ес те тич ну на со ло ду і за до во лен ня від взаємодії з ним
Пре крас не - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною то го, що здат не при но си ти ій ес те тич ну на со ло ду і за до во лен ня
По твор ним на зи ва ють те, що вик ли кає у лю ди ни по чут тя відра зи до чо гось
По твор не - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною то го, що здат не при не с ти лю дям чи при нес ло відра зу
ДО Б РО І ЗЛО
По нят тя до б ро виз на чає мо раль но-по зи тив не став лен ня до різних явищ з по зиції виз нан ня їх не обхідни ми для співісну ван ня лю дей. Яви ща, які спри чи ня ють руй ну ван ня суспільно го бут тя, на зи ва ють ся злом
Бла го - соціаль но-філо софсь ке по нят тя, яким виз на чається все, що за до воль няє по тре би лю ди ни і має для неї зна чен ня по зи тив ної цінності
До б ро - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною своєї здат ності тво ри ти бла го
Зло - це по чут тя і усвідо млен ня лю ди ною своєї здат ності тво ри ти шко ду
ПО ХО Д ЖЕН НЯСВІДО МОСТІ
Свідомість є про дук том людсь кої діяль ності і її слід роз гля да ти че рез роз крит тя суті цієї іяль ності. Це ви ща фор ма відо б ра жен ня, сутність і спе цифіку яко го роз кри ва ють че рез ево люцію форм відо б ра жен ня у живій при роді. Та кож свідомість яв ляє со бою про дукт спілку ван ня, соціаль ної взаємодії, що пе ред ба чає пізнан ня суті свідо мості че рез діалек ти ку праці, спілку ван ня і мо ви
Пе ре ду мо ва ми ви ник нен ня свідо мості є: ви ник нен ня жит тя на Землі та ево люція форм відо б ра жен ня жи вих істот.
СУТНІСТЬСВІДО МОСТІ
Про бле ма свідо мості має 4 ас пек ти: 1. про бле ма відно шен ня свідо мості до відо б ра жу ва ної дійсності. Свідомість роз гля дається тут як вто рин на що до ма терії; 2. про бле ма ви ник нен ня свідо мості. Тут во на роз гля дається як ре зуль тат про гре сив но го роз вит ку (ево люції) жи вих ор ганізмів; 3. відно шен ня свідо мості і діяль ності моз ку; 4. ак тивність - роль свідо мості у пе ре тво ренні світу. Свідомість роз гля дається тут як суб’єктив на ре альність, якій при та манні ак тивність і віднос на са мостійність
Свідомість вибірко ва, оскільки ство рює, помічає та зберігає ли ше те, що має зна чен ня і сенс.
Свідо мості при та ман на здатність до іншодії - здатність кож но го ра зу діяти по-іншо му що до то го, що усвідо млюється. Пев ною мірою свідомість має сво бо ду
Свідомість - ви ща, при та ман на ли ше лю дині і пов’яза на з мо вою функція моз ку, яка по ля гає: в уза галь не но му і ціле с пря мо ва но му відо б ра женні дійсності; у по пе редній мис леній по бу дові дій і пе ред ба ченні їх ре зуль татів; у ро зум но му ре гу лю ванні і са мо кон т ролі по ведінки лю ди ни
ФУНКЦІЇ СВІДО МОСТІ
Пізна валь на - відо б ра жен ня світу у свідо мості лю ди ни є суспільно-істо рич ним про це сом, у яко му кож ний акт пізнан ня на кла дається на інфор мацію ми ну ло го досвіду, на вже на явні уяв лен ня про да ну річ чи яви ще
Кон ст рук тив на - в ре зуль таті ціле с пря мо ва но го пе ре тво рен ня дійсності, лю ди на ство рює нові речі, яких не має у при род но му світі
Ре гу ля тив на - ви хо дить із взаємодіїї лю ди ни і світу, при ве ден ня дій лю ди ни у відповідність до її по треб
Са мосвідомість - знан ня лю ди ни про са му се бе. Са мосвідо мості при та ман ний так зва ний суб’єктив ний час: тільки лю ди на за вдя ки на ко пи чен ню досвіду шля хом свідо мості мо же розділя ти час сво го існу ван ня на ми ну ле, те першнє та май бутнє
МИС ЛЕН НЯ, ПАМ’ЯТЬ, ВО ЛЯ. БУ ДЕН НАІТЕ О РЕ ТИЧ НАСВІДОМІСТЬ
Роз гля да ю чи свідомість з точ ки зо ру ви я ву людсь кої сут ності сто сов но відо б ра жен ня дійсності, ми го во ри мо про свідомість як про єдність емоцій, мис лен ня, пам’яті та волі.
Емоції впли ва ють на свідомість лю ди ни оскільки ос тан ня жи ве емоційним жит тям
Мис лен ня має аб ст ракт ний ха рак тер, у чо му до корінна відмінність людсь ко го мис лен ня від кон крет но об раз но го мис лен ня ви щих тва рин. Фор ма ми аб ст ракт но го мис лен ня є по нят тя, су д жен ня та умо ви во ди. Мис лен ня - ви щий ща бель людсь ко го пізнан ня і фор ма ак тив но го, ціле с пря мо ва но го, за галь но го відо б ра жен ня дійсності.
Завантажити реферат