Виз на чаль ним для політи ка є три якості: при ст расть (відданість справі); відповідальність та окомір (здатність відчу ва ти ре алії)
Політи ка - це особ ли вий вид людсь кої діяль ності, пов’яза ний з одер жан ням і здійснен ням вла ди. Це відно си ни, які ви ни ка ють і існу ють між гру па ми лю дей, ок ре ми ми людь ми сто сов но вла ди
Кон цепція вла ди є го ло вною в аналізі політи ки як ви ду діяль ності
Вла да - це здатність і мож ливість ок ре мих осіб або соціаль них груп здійсню ва ти виз на чаль ний вплив на діяльність інших лю дей, спільнот, суспільства еко номічни ми, політич ни ми, ідей ни ми та мо раль ни ми за со ба ми, про во ди ти свою во лю в суспільно-політич но му житті, підпо ряд ко ву ва ти їй дії і во лю інших соціаль них суб’єктів
Розрізня ють вла ду дер жав ну, політич ну, еко номічну, ду хов ну, сімей ну та ін.
Із по нять політи ка та вла да політи ка є пер вин ним, а вла да є за со бом здійснен ня політи ки. Інши ми сло ва ми політи ка є при чи ною вла ди, а вла да - при чи ною політи ки
Вплив - це будь-яка по ведінка од но го індивіда чи гру пи, які вно сять зміну в по ведінку, відно си ни, сто сун ки, відчут тя то що іншо го індивіда чи гру пи, не вда ю чись до при му су, на силь ст ва
Ос новні дже ре ла вла ди: патріар халь не (спад ко ве), ха риз ма тич не (по тре ба в лідері), раціональ не (де мо кратія, ви бо ри), не за кон не
Ме то ди ре алізації вла ди: ав то ри тет, на силь ст во, за охо чен ня
Вла с ти вості вла ди: 1. су ве ренітет (вер хо вен ст во вла ди), ав то ри тарність, амбіва лентність; 2. відповідальність вла ди пе ред на ро дом; 3. во льо ва спря мо ваність вла ди (вла да ре алізується че рез пра во, за ко ни і нор ма тивні ак ти); 4. при му совість; 5. ле ги тимність (здатність си с те ми по ро ди ти і підтри му ва ти віру на ро ду в те, що її політичні інсти ту ти і ліде ри відповіда ють інте ре сам на ро ду і йо го мо ралі)
ПОЛІТИЧ НАСИ С ТЕ МА.
ПОЛІТИЧ НИЙРЕ ЖИМ.
ТО ТАЛІТА РИЗМТААВ ТО РИ ТА РИЗМ
Су купність політич них інсти тутів та ус та нов, що взаємодіють з ме тою ре алізації пев них політич них ідей та норм, на зи вається політич ною си с те мою суспільства
Скла до ви ми еле мен та ми б.-якої політич ної си с те ми є: політичні відно си ни, політич на діяльність, політич на ор ганізація суспільства, політич на свідомість і політич на куль ту ра, політичні і пра вові нор ми, ЗМІ
Функції політич ної си с те ми: 1. виз на чен ня цілей і за вдань політич но го роз вит ку; 2. мобілізація ре сурсів з ме тою їх роз поділу та ре алізації; 3. інте г рація всіх еле ментів суспільства; 4. легіти мація
До сить по ши ре ним є поділ си с тем на то талітарні, ав то ри тарні та де мо кра тичні. Кри терієм їх роз ме жу ван ня є політич ний ре жим як су купність за собів, спо собів і ме тодів ор ганізації і здійснен ня політич ної вла ди на ос нові ха рак те ру і спо собів взаємовідно син вла ди, суспільства (на ро ду) і осо би (гро ма дян), межі ре алізації де мо кра тич них прав і сво бод
То таліта ризм оз на чає праг нен ня вла ди кон тро лю ва ти всі сфе ри суспільно го жит тя і осо би с те жит тя гро ма дян
Ос новні ри си то таліта риз му: 1. за бо ро на де мо кра тич них ор ганізацій; 2. ліквідація кон сти туційних прав і сво бод; 3. ма со ве по ру шен ня за конів струк ту ра ми дер жав ної вла ди; 4. ре пресії; 5. мілітарізація
Ав то ри тар ний ре жим за своїм ха рак те ром посідає проміжне ста но ви ще між то таліта риз мом і де мо кратією
Ос новні ри си ав то ри та риз му: 1. в ру ках найбільш впли во во го кла ну зо се ре д же на ви ко нав ча вла да, чиї по вно ва жен ня знач но пе ре ва жа ють за ко но дав чу; 2. за ко ни діють в інте ре саї дер жа ви, а не осо би; 3. постійно зву жу ються мож ли вості для діяль ності опо зиції, яка про те все ж та ки існує; 4. найбільшу роль відіграє прав ля ча партія, всі інші - або не значні, або не існу ють; 5. цен зу ра ЗМІ; 6. існу ван ня офіційної іде о логії; 7. си лові струк ту ри ви ко ну ють функцію ка раль них ор ганів; 8. суспільство підтри мує вла ду; 9. знач ний сек тор еко номіки кон тро люється дер жа вою; 10. нор ми мо ралі ма ють кон сер ва тив ний ха рак тер; 11. фор ма ус т рою - унітар на; 12. пра ва нац. мен шин про го ло шені, але об ме жені
ДЕ МО КРАТІЯ
Де мо кратія пе ре кла дається з дав нь о г рець кої як на ро до влад дя. Ідея де мо кратії за ро ди ла ся в ан тич но му полісі. Ав то ром цьо го по нят тя вва жається Ге ро дот
Де мо кратія - це фор ма ус т рою б.-якої ор ганізації, що грун тується на рівно правній участі її членів в уп равлінні та прий нятті рішень за більшістю
В іншо му трак ту ванні, де мо кратія - це пев ний іде ал суспільно го ус т рою і відповідний йо му світо гляд, що грун тується на певній си с темі цінно с тей
Ос новні ри си де мо кратії як фор ми правління: 1. юри дич не виз нан ня та інсти туціаль ний ви раз су ве реніте ту, вер хов ної вла ди на ро ду; 2. періодич на ви борність ос нов них ор ганів дер жа ви; 3. рівність прав гро ма дян що до участі в уп равлінні дер жа вою; 4. прий нят тя рішень більшістю і підпо ряд ку ван ня мен шості більшості при ре алізації цих рішень
Лібе ралізм впер ше в історії суспільної дум ки по нятійно відділив індивіда від суспільства і дер жа ви, роз ме жу вав дві ав то номні сфе ри - дер жа ву та гро ма дянсь ке суспільство. Лібе ральній де мо кратії вла с тиві такі ри си: 1. ото тож нен ня на ро ду як дже ре ла вла ди з індивідом, осо бистістю; 2. виз нан ня осо би с тості пер вин ним і го ло вним дже ре лом вла ди; 3. фор маль ний ха рак тер ро зуміння де мо кратії як сво бо ди; 4. пар ла мен та ризм; 5. об ме жен ня ком пе тенції і сфе ри діяль ності дер жа ви; 6. роз поділ вла ди; 7. об ме жен ня вла ди більшості над меншістю
Відомі та кож кон цепції ко лек тивістської (іден ти тар ної) де мо кратії: ко лек тивізм у трак ту ванні на ро ду і сво бо ди, єдність все ре дині на ро ду, аб со лют ний, аож дистсь кий ха рак тер вла ди, по вна без за хисність мен шості і т.д. Не ос таннє місце зай має те орія плю ралістич ної де мо кратії: го ло вний еле мент політич ної си с те ми - зацікав ле на гру па; спільна во ля - ком проміс різних груп; су пер ництво - соціаль на за са да; стри ман ня і про ти ва ги по ши рю ють ся на соціаль ну сфе ру; дер жа ва - арбітр, який га рантує до три ман ня за конів; роз по ро шен ня вла ди між різни ми цен т ра ми політич но го впли ву; де мо кра тичність ор ганізації кож ної ба зис ної гру пи та ціннісний кон сен сус в суспільстві
Завантажити реферат