Аб со лю ти зація будь-якої з цих рис при зво дить до ви к рив ле но го ро зуміння нації
МЕН ТАЛІТЕТТАМЕН ТАЛЬНІСТЬ
По нят тя мен тальність по хо дить від ла тинсь ко го mentalis - спосіб мис лен ня, при на лежність до ро зу му, ду шев ний склад
Мен тальність - це су купність ус та но вок та схиль но с тей діяти, мис ли ти, по чу ва ти і сприй ма ти світ пев ним чи ном, що вклю ча ють цінності, нор ми, віру ван ня та сталі не усвідо млю вані фор ми світо с прий нят тя, при та манні якійсь групі лю дей, котрі виз на ча ють спільні ри си їх по ведінки та став лен ня до фе но менів їхньо го бут тя - жит тя і смерті, ди тин ст ва і ста рості, здо ров’я фізич но го і мо раль но го, сім’ї і дер жа ви, праці і спо жи ван ня, ми ну ло го і май бут нь о го то що
Розрізня ють мен тальність: ста те ву, віко ву, про фесійну, національ ну
Мен талітет - це мен тальність як її соціаль но-прак тич не втілен ня, так са мо як мен тальність є ніщо інше як мен талітет з по гля ду соціаль но-істо рич ної та куль тур ної укоріне ності в бутті
Ха рак тер ни ми для ук раїнської мен таль ності є ар хе ти пи ан т ро по цен т риз му та софійності світу. За га лом в ук раїнсько му мен талітеті та в ук раїнській куль турі спо с терігається па ра лелізм у зо б ра женні жит тя при ро ди та лю ди ни, органічний зв’язок при род но го та соціаль но го. Інши ми ха рак тер ни ми ар хе ти па ми мен таль ності є “сер це”, “по ле”, “сло во”
СУСПІЛЬНИЙПРО ГРЕСІПЕРІОДІЗАЦІЯ
СУСПІЛЬНО ГОРОЗ ВИТ КУ
Суспільний про грес - це та кий по сту паль ний роз ви ток суспільства, що сприяє збільшен ню міри сво бо ди лю ди ни, роз ши рен ню мож ли во с тей для вільно го роз вит ку її індивіду аль ності, ут вер д жен ню у взаєми нах між людь ми і соціаль ни ми гру па ми гу манізму, соціаль ної спра вед ли вості, зла го ди і де мо кратії
В ге гелівській кон ценпції суспільно го роз вит ку мас шта бом вимірю ван ня всесвітньої історії та сту пенів її про гре су бу ло усвідо млен ня сво бо ди. На ро ди поділя ли ся на всесвітньо-істо ричні та на ті, що не ма ли за галь но людсь ко го на ча ла. Три стадії людсь ко го про гре су - східні де с потії, гре ко-римсь кий світ та гер мансь кий світ
О.Конт вимірю вав про грес за рівнем роз вит ку людсь кої свідо мості і типів мис лен ня. 3 стадії суспільно го роз вит ку за О. Кон том: те о логічне мис лен ня, міфо логічне мис лен ня та на уко ве мис лен ня
В тех но кра тич них те оріях ХХ ст. (Д.Белл, З.Бже зинсь кий, А.То ф лер та ін.) кри терієм роз вит ку суспільства виз нається па ну ю чий тип тех но логії
Марк систсь ка кон цепція суспільства, йо го роз вит ку спи рається на ро зуміння цьо го роз вит ку як зміни суспільно-еко номічних фор мацій, кож на з яких є істо рич ним ти пом суспільства, за сно ва но го на пев но му спо собі ви роб ництва. П’ять тра диційних суспільно-еко номічних фор мацій: первісно об щин на, ра бо влас ниць ка, фе о даль на, капіталістич на та ко муністич на. Три не тра диційні стадії: пер вин на фор мація, вто рин на фор мація, ко муністич на фор мація
Існу ють та кож те орії циклічності роз вит ку (Дж. Віко). П. Со рокін вва жав, що в історії кож но го суспільства не існує стійкої за ко номірності ні про гре сив но го, ні ре г ре сив но го ха рак те ру
По ши рені та кож три лінії за пе ре чен ня про гре су: 1. кож ний на род має свою історію і тво рить свою не по втор ну куль ту ру, які не підля га ють порівнян ню з інши ми (В. Дільтей, К. Леві-Стросс); 2. роз ви ток історії су пе реч ли вий, в ньо му ре г рес здебільшо го домінує над про гре сом (Б. Рас сел, А. Дж. Тойнбі); 3. за пе ре чен ня про гре су в ок ре мих сфе рах суспільно го бут тя (К.Яс перс)
ОС НОВНІВИЗ НА ЧЕН НЯЗРОЗДІЛУ
“ЕК НОМІЧНЕЖИТ ТЯСУСПІЛЬСТВА”
Пра ця - це про цес ак тив но го пе ре тво рен ня лю ди ною при ро ди з ме тою ство рен ня не обхідних для се бе умов існу ван ня
Про дук тивні си ли - це ор ганічна єдність на гро ма д же ної та жи вої праці, тоб то су купність ре чо вих та осо би с тих еле ментів ви роб ництва, не обхідних для ви роб ництва то го , що здат не за до воль ня ти по тре би лю дей
Ви роб ничі відно си ни - це су купність ма теріаль них еко номічних відно син між людь ми у про цесі суспільно го ви роб ництва та ру ху суспільно го про дук ту від ви роб ництва до спо жи ван ня
Спосіб ви роб ництва - це істо рич но-кон крен та єдність про дук тив них сил і ви роб ни чих відно син
Власність - це істо рич но виз на че ний суспільний спосіб при своєння людь ми пред метів ви роб ни чо го та не ви роб ни чо го спо жи ван ня
То вар - це про дукт праці, при зна че ний для обміну
Вартість - це втіле на у то варі пра ця
Капітал - це са мо зро с та ю ча вартість, або вартість, що дає до дат ко ву вартість
До дат ко ва вартість - це над ли шок вар тості, ство ре ний пра цею най ма но го працівни ка по над вартість йо го ро бо чої си ли і який при своюється влас ни ком підприємства бе зо плат но
Ціна - це ви ра же на в гро шах вартість то ва ру
Кон ку ренція - бо роть ба при ват них то ва ро ви роб ників за кращі умо ви ви роб ництва і збу ту то варів з ме тою от ри ман ня мак си маль них при бутків
Ри нок - це си с те ма еко номічно го при му су, тоб то впли ву на еко номічні інте ре си при повній сво боді еко номічної діяль ності суб’єктів то вар но го ви роб ництва
Мар ке тинг - це си с те ма ор ганізації гос по дарсь кої діяль ності, за сно ва на на по пе ред нь о му вив ченні ста ну і пер спек тив рин ко во го по пи ту та націлен ності на вирішен ня про бле ми ре алізації ви роб ле ної про дукції з мак си маль ним при бут ком
Ме недж мент - це уп равління про це сом ви роб ництва при де ле гації влас ни ком прав уп равління та роз по ря д жен ня про фесійним уп равлінцям
ВЛА ДАІПОЛІТИ КА.
ЇХСПІВВІДНО ШЕН НЯ
Тлу ма чень по нят тя політи ка на сьо годні існує декілька: 1. політи ка як відно си ни (зго да, підпо ряд ку ван ня, па ну ван ня, конфлікт між гру па ми, ок ре ми ми людь ми та дер жа ва ми); 2. політи ка як курс (на прям, на ос нові яко го прий ма ються рішен ня); 3. політи ка як кон крет на сфе ра (сфе ра ве ден ня бо роть би за за во ю ван ня дер жав ної вла ди); 4. політи ка як ми с тецтво уп равління людь ми
Завантажити реферат