Пам’ять - це вмісти ли ще на ко пи че ної лю ди ною не ст рук ту ро ва ної інфор мації за для по даль шо го ії аналізу та ви ко ри с то ву ван ня у про цесі пізнан ня та діяль ності
Во ля є свідо мим і сво бод ним праг нен ням лю ди ни до здійснен ня пев ної ме ти, яка є для неї цінністю
При роз гляді свідо мості з точ ки зо ру гли би ни і суттєвості відо б ра жен ня світу ми виділяємо бу ден ну і те о ре тич ну свідомість
СВІДО МЕ І НЕСВІДО МЕ
По нят тя свідо мо го і несвідо мо го відо б ра жа ють те, що у лю дині є людсь ке і що в лю дині і в світі цьо му людсь ко му про ти с тоїть, чи у по зи тив но му, чи у не га тив но му сенсі
Несвідо ме - це су купність психічних станів, актів і про цесів, які не пред став лені у свідо мості суб’єкта, не усвідо млю ють ся ним.
ПРА ЦЯ
Пра ця - чуттєво-пред мет на ціле с пря мо ва на діяльність лю ди ни по ство рен ню благ, не обхідних для за до во лен ня своїх тілес них і ду хов них по треб
Подібним до праці є виз на чен ня по нят тя “прак ти ка”. Са ме пра ця, з по гля ду те орії Ч. Дарвіна, є однією з най важ ливіших пе ре ду мов ви ник нен ня свідо мості у лю ди ни. В про цесі фізич ної праці пе ре важ но за сто со ву ють ся енергія м’язів, в про цесі ро зу мо вої праці - нер во ва енергія
СПІЛКУ ВАН НЯІМО ВА
Спілку ван ня - це про цес взаємозв’яз ку, взаємовідно шен ня, взаємодії між людь ми, у яко му відбу вається обмін інфор мацією, досвідом, вміння ми та на вич ка ми
Спілку ван ня - од на з не обхідних і за галь них умов фор му ван ня і роз вит ку осо би с тості та суспільства
Мо ва є од но час но і універ саль ним за со бом спілку ван ня, і най до с ко налішою її фор мою
Мо ва - це си с те ма знаків, які ство рю ють ся і ви ко ри с то ву ють ся людь ми для умов но го оз на чен ня ре чей і явищ, відо б ра же них в людській свідо мості
Ге гель: “мо ва - ди во виж но силь ний засіб, але тре ба ма ти ба га то ро зу му, щоб ко ри с ту ва ти ся нею”. Се не ка: “За го во ри, щоб я те бе по ба чив”. Хай дег гер: “мо ва - це домівка бут тя”
СУСПІЛЬНЕБУТ ТЯ ТАСВІДОМІСТЬ
Суспільне бут тя ро зуміється як ре аль ний про цес жит тя лю ди ни, суспільства. Це не що інше, як при род но об ла ш то ва ний стан співісну ван ня, взаємозв’яз ку лю дей че рез ор ганізацію ви роб ництва і відтво рен ня лю ди ни
Суспільне бут тя - це та кож ор ганізація лю ди ною су куп ності си с те ми відно син сто сов но ви роб ництва не тільки са мої лю ди ни, а й умов її існу ван ня, особ ли во благ, не обхідних для за до во лен ня тілес них і ду хов них по треб та інте ресів
Суспільна свідомість є відо б ра жен ням суспільно го бут тя, си с те мою суспільних ідей, те орій, соціаль них по чуттів, на ст роїв, ілюзій то що
Суспільна свідомість - це су купність, си с те ма по чуттів, зви чаїв, зви чок, тра дицій, ду мок, іде алів, ідей, те орій, які відо б ра жа ють суспільне бут тя і функціону ють у суспільстві, ске ро ву ю чи, спря мо ву ю чи жит тя суспільства у відповідно му на прямі
РІВНІТАФОР МИ СУСПІЛЬНОЇ
СВІДО МОСТІ
Рівня ми суспільної свідо мості є суспільна пси хо логія та іде о логія, а фор ма ми: еко номічна, політич на, пра во ва, етич на, ес те тич на, на уко ва, релігійна, філо софсь ка, істо рич на, еко логічна свідомість
Суспільна пси хо логія є су купністю соціаль них по чуттів, на ст роїв, тра дицій, зви чаїв, об рядів, без по се редніх пе ре жи вань, які існу ють у ре аль но му суспільно му бутті, тоб то пе ре дусім чуттєвий ас пект життєдіяль ності суспільства, що визна чає без по се редні дії лю ди ни, її здатність са мо ре алізу ва ти ся в світі
Іде о логія - це си с те ма по глядів та ідей, у яких усвідо млюється й оцінюється став лен ня лю дей до дійсності та од не до од но го, соціальні про бле ми та конфлікти, а та кож містять ся цілі соціаль ної діяль ності, спря мо ва ної на закріплен ня чи зміну цих суспільних відно син
Еко номічна свідомість - відо б ра жен ня та ких про цесів життєдіяль ності суспільства як ви роб ництво, обмін, спо жи ван ня про дуктів людсь кої праці, ха рак те ри зує відно си ни сфе ри ви роб ни чою діяль ності лю ди ни
Політич на свідомість - це відо б ра жен ня та іде аль не функціону ван ня що до вла ди, спо собів, ме тодів її за во ю ван ня, ут ри ман ня і ви ко ри с тан ня
Пра во ва свідомість є відо б ра жен ням і функціону ван ням норм, пра вил, прин ципів по ведінки в суспільстві, які виз на ча ють ся дер жа вою
Ес те тич на свідомість - це відо б ра жен ня і функціону ван ня дійсності на за са дах ро зуміння пре крас но го
Мо раль - особ ли ва фор ма суспільної свідо мості та вид суспільних відно син, який ви яв ляється в су куп ності особ ли вих цінно с тей і спо собів нор ма тив но го ре гу лю ван ня життєдіяль ності лю дей у суспільстві
Еко логічна свідомість - це відо б ра жен ня та функціону ван ня за го ст рен ня еко логічних про блем
ПО НЯТ ТЯПІЗНАН НЯ
Пізнан ня - це про цес особ ли вої взаємодії між суб’єктом (лю ди ною) і об’єктом (пев ною ча с ти ною світу), ос нов ним ре зуль та том яко го є знан ня. Пізнан ня - це відо б ра жен ня об’єктив ної дійсності як суб’єктив но го об ра зу
Пізнан ня як фор ма ду хов но го ос воєння дійсності зорієнто ва не на опа ну ван ня світом і людсь ким бут тям у ньо му че рез от ри ман ня суб’єктив но істин но го знан ня, че рез відо б ра жен ня струк ту ри і за ко номірно с тей ре аль ності у свідо мості лю ди ни
ЧУТТЄВЕПІЗНАН НЯ
Чуттєве пізнан ня - пер ший етап склад но го і су пе реч ли во го про це су пізнан ня. Во но скла дається з відчут тя, сприй нят тя та уяв лен ня
Відчут тя - це відтво рен ня ок ре мих вла с ти воч тей ре чей об’єктив но го світу, які без по се ред ньо впли ва ють на ор га ни чут тя
Сприй нят тя - цілісний об раз речі як син тез відчуттів, пов’яза них од не з од ним відповідно до то го, як пов’язані між со бою вла с ти вості тієї чи іншої речі
Уяв лен ня ви ни ка ють на ос нові ми ну лих впливів ре чей на лю ди ну, які збе рег ли ся в її пам’яті, або ж на ос нові роз повіді про речі інших лю дей, опи су ре чей чи явищ, фо то графії, на оч них зо б ра жень то що