Інформаційне Суспільство: бути чи не бути

Потенційні інвестори і власники так званого венчурного капіталу знайомляться в технопарках з технологічними та програмними розробками і викупляють права (авторські, інтелектуальну власність тощо) з метою подальшого перепродажу відповідним міжнародним індустріально-фінансовим групам.

Останні постійно зацікавлені в організації виробництва нових товарів і послуг й довіряють компетенції цих інвесторів, як своїх довгострокових партнерів. Прокручування операцій купівлі-продажу інновацій може здійснюватись кілька разів, доки штучно роздуті ціни на результати впровадження не сягнуть реальних меж їх вартості.

Але ж у всіх подібних оборудках (аж до відчуження права власності) технопарки беруть пайову фінансову участь, котра оцінюється в акціях чи прямих прибутках. Тож для аналізу й контролю діяльності технопарків нам потрібен вихід на ринки цінних паперів у сфері високих технологій. 102 А це вже парафія державної політики, урядових угод, гарантій тощо.

Та самим науковим чи економічним розвитком і нормативним забезпеченням інформаційного сектору функції держави не обмежуються. По‑перше, її завданням має стати навчання споживачів, метою якого є досягнення соціальної активності та освіченості громадян. Цю роботу, окрім держави, ніхто не подужає.

Так Міністерство закордонних справ Франції з метою збільшення франкомовного контенту (змістовного наповнення) в Інтернеті заснувало відкритий сайт для французьких викладачів, що працюють поза Францією з наданням електронної адреси кожному викладачеві.

Інформатизація адміністративної діяльності навіть за невеликої кількості користувачів Інтернету переслідувала, окрім стратегічної, ще й тактичну мету безпосередньо для сьогоднішнього дня. Адже ті нечисельні громадяни, що вони мають доступ до Інтернету, полегшують робоче навантаження невіртуальних державних та муніципальних органів щодо вирішення елементарних завдань. А це дозволяє звільнити персонал для тих громадян, що не мають доступу до інформаційних технологій.

Те саме стосується пропаганди культурної спадщини як серед власних громадян, так і у світі в цілому. За сприяння уряду Франції було створено компакт-диск, присвячений Лувру. Він розійшовся одразу майже у півмільйоні примірників. Створення подібних дисків є пропагуванням цінності освіти, незважаючи на здебільшого ігрову орієнтацію дисків типу "Версаль". 103

Таким чином було створено умови для формування й усвідомлення громадянами нових соціальних потреб, пов’язаних з можливостями інформаційних технологій. Але нові потреби, що їх набудуть люди, вимагатимуть нової організації взаємодії між ними й державою, нової самоорганізації владних структур.

Вже зараз, як заявив у своїй промові стосовно державних органів міністр закордонних справ Канади Марсель Массе, по суті, не залишилось державних органів з обмеженими функціями, рішень, що не потребують залучення кількох традиційних сфер діяльності держави. Відповідно, зросла потреба у новому підході до вивчення завдань і пошуку рішень, який ґрунтувався б на моделях з горизонтальними структурами, здатними до ефективної співпраці, обміну даними та поєднання функцій. Координація горизонталі зараз є одним з найважливіших, і для неї потрібні нові механізми і новий підхід до систем. 104

Нам можуть заперечити, що економічно нестабільна країна має думати геть про інше. Але ж нікуди не подінеш приклад Чілі, де уряд намагався реалізувати кілька масштабних проектів. Перший з них, КіберСин, тобто, кібернетичний синергізм, передбачав введення нової системи інформації та регулювання у промисловості. Ця система включала мережу КіберНет, що діяла на основі реквізованої телексної мережі та радіозв’язку сантиметрового діапазону.

Протягом чотирьох місяців КіберНет охопив 70% націоналізованих підприємств. Ця мережа дозволила кожному підприємству, що входило до національної соціально-економічної системи, зв’язуватися у будь-який час з будь-яким абонентом через комп’ютерну систему, що знаходилась у столиці країни – Сант‑Яго. Соціально-економічною метою КіберНету було надання обчислювальних потужностей робітничим комітетам підприємств. Ці потужності використовувались здебільшого для обробки та пересилання економічних індексів.

До інструментальних засобів КіберСина належав також комплект кібернетичних програм Кіберстрайд для обробки інформаційних потоків та прогнозування. У Національному обчислювальному центрі Чілі у той час збиралося й оброблялось близько 10 тисяч економічних індексів на добу.

Окрім того, тривала робота за дослідницькою програмою ЧЕко (Чілійська економіка). В рамках програми створювалась багатогалузева модель економіки на макрорівні, модель, необхідна, перш за все, для виходу економіки з пастки.

Україні запровадження таких методів функціонування економіки геть не завадило б, особливо враховуючи постійну проблему нецільового використання бюджетних коштів практично у всіх галузях.

Стосовно довготермінових проектів на основі інформаційних технологій, які спрямовані вже на збереження та розвиток наукового потенціалу держави, тут варто оцінити досвід так само не найблагополучнішої країни – Російської Федерації.

Сьогодні російський Центр управління польотами (ЦУП) працює за проектом Глобальна інформаційна система “Русь”, з горизонтом планування у 50 років. Проект ГлобІС “Русь” розглядається ООН як один з основних факторів стабільного розвитку світового співтовариства на найближчі півсторіччя.

Так само ЦУП активно вирішує проблеми наднадійного та надвеликого архівування інформації. Поточний проект – сорокатерабайтний інформаційний бункер з горизонтами планування у 200 років [тера . – префікс, що позначає 1012 /дека . (101), гекто . (102), кіло . (103), мега . (106), гіга . (109), тера . (1012)/]. Тобто, точка зростання явно присутня. 105

Чи потенціал України менший? Чи нам не потрібні перспективи? Адже все це – і інформатизація економіки, і фундаментальні наукові розробки – частки мозаїки, без яких Інформаційне суспільство сформувати не вдасться.

Крім того, завжди необхідно зважати на глобальність нового ладу. Ми не зможемо довго лишатися білою плямою на карті Мережі. Якщо перетворення не йтимуть зсередини – їх здійснять ззовні. Але тоді термін “український” стосовно будь-чого незабаром практично втратить сенс.

Таким чином, зусилля, що їх має здійснити уряд, мають на меті навіть не стільки не відстати від інших країн світу, як зберегти наукову, культурну, мовну, національну, політичну самобутність. Зберегти те, чим ми будемо цікаві глобальному співтовариству, чим ми збагатимо його, що надасть реальної ваги такому утворенню як “Україна” – утворенню культурному, інтелектуальному, національному, а не просто територіальному чи економічному.