Інформаційне Суспільство: бути чи не бути

Його прихід пророкують більш як чверть сторіччя. Світ навколо нас набуває дедалі більше ознак Інформаційного суспільства. Проте насправді електронне довкілля, Цифрова цивілізація людства, ще “спить”. Ми можемо лише передбачати, що ця цивілізація буде прекрасною, коли нарешті стане реальністю. Тож поки – що ми можемо сказати про “сплячу красуню” Інформаційного суспільства?

Ми справді чекаємо, коли “прокинеться” потенціал, що його накопичують комп’ютерні мережі світу від часу своєї появи. І ми справді можемо лише здогадуватись і робити більш чи менш вдалі передбачення щодо того, що чекає на Інформаційне суспільство. Так само, як і чого нам очікувати від нього.

Теоретики соціології, політології, економіки, культури напророкували щодо його майбутнього чимало. Нам або обіцяють радісну й безхмарну феєрію, або ж малюють картину геть інфернальну, повертаючи терміни періоду рабовласництва. Тож що з того всього зрештою вийде . Проте, ми ще встигнемо, якщо пощастить, самі все те побачити. Чи якщо не пощастить. Хто зна?

Але почнемо ми все ж з того, що являє собою, на думку теоретиків і практиків, новий етап розвитку цивілізації. Який, до речі, таки й досі не має остаточного імені. Lifelong Learning Society (Суспільство Дожиттєвого Навчання) 3, Digital Society (Цифрове суспільство), Net‑Intellect Society (Суспільство Мережевого Інтелекту), Global Society (Глобальне Суспільство), Information Society (Інформаційне Суспільство), Silicon Society (Кремнієве /Піскове/ Суспільство) .

Найчастіше, після доповіді групи Мартіна Бангеманна (група на чолі з доктором права, віце-президентом Єврокомісії М.Бангеманном, сформована на вимогу Єврокомісії 1993 року, аби дослідити розповсюдження інформаційних технологій та з’ясувати проблеми, що виникають у цьому процесі; 1994 року надала змістовну доповідь, яка й поклала початок європейському Інформаційному суспільству, оскільки дала основні визначення, характеристики й ознаки такого суспільства у Європі), дійсно використовується назва “Інформаційне суспільство”, за назвою основного ресурсу – інформації.

Але так само вірними є й інші визначення, оскільки ґрунтуються на основних ознаках нової суспільної формації. Це суспільство справді є і цифровим, і глобальним, воно характеризується і дожиттєвим навчанням, і мережевим інтелектом, і “піщаною” технологією чіпів (це – один з

улюблених каламбурів американських фахівців з інформаційних технологій, бо основа

мікропроцесорного виробництва справді кремній, або той же пісок з пляжу).

До таких принципових визначень можна частково віднести також і Гейтсову “цифрову нервову систему”. Сам Білл Гейтс визначає її як суму персональних комп’ютерів, засобів електронної пошти та підключення до мережі Інтернет. Ці її компоненти мають бути стандартними та спільними для урядових структур, громадян і комерційних підприємств, аби уможливити глобальну інтеграцію локальних місцевих або національних мереж. Таким чином, “цифрова нервова система” може виступати одним зі складників Інформаційного, чи як його там ще б не називали, суспільства.

Зрештою, назва – це не та річ, яка може принципово щось змінити. Ми ж бо з Вами не думаємо, що до суспільного розвитку має відношення фраза “як ви яхту назвете, так вона и попливе”? Адже досі ще жодна назва не полегшила ані однісінького життя. До того ж давали ці назви здебільшого вже нащадки, а не сучасники.

Насправді нас з Вами, як тих підводників перед стрибком, має цікавити, що ж нас чекає там, у непевній безодні? Хоча, можливо, ми вже там, просто ще не встигли усвідомити цього?

До речі, щодо спроби зрозуміти, на якому ми зараз світі, і що навколо діється. Республіканець Ньют Джингріч, Голова Палати представників США у 1995 р., запозичує межові знаки з попередньої цивілізаційної зміни: “те, що відбувається з нами зараз, можна усвідомити, порівнявши з періодом між 1770 і 1800 роками, коли Сполучені Штати перетворилися з аграрної країни на індустріальну. Те, що ми переживаємо, відхід від індустріальної епохи, змушує ставити дуже схожі і сповнені глибокого змісту запитання щодо себе .” 4

Україна так само пережила навальну індустріалізацію на початку ХХ сторіччя. Проте тоді нам так і не дали опам’ятатися, осмислити себе у новому середовищі. Адже зміни нав’язувались ззовні і планувались світоглядно чужими теоретиками.

Якщо ми справді перетинаємо грань між епохами

саме сьогодні, цього разу давайте вже зробимо майбутнє для себе власноруч. Бо знов почуватимемось у цьому майбутньому як у костюмі з чужого плеча. Так, справді корисно для інтелекту повправлятися разом з футурологами світу у передбаченнях. Проте недарма ж сказано “найлегший шлях передбачити майбутнє – винайти його”.

“Винахідники Українського майбутнього” – звучить гордо, як на нас. Нехай навіть засновник і директор інноваційної Медіа-Лабораторії Массачусетського технологічного інституту Ніколас Негропонте правий, і електронна планета справді з вигляду й на дотик буде розміром зі шпилькову голівку 5, але й там Україні непогано було б мати вигідне місце, облаштоване саме за її “формами”. Бо, з усього, нам таки довгенько доведеться мешкати у цьому цифровому світі. Адже термін життя цивілізацій вимірюється сторіччями.

А ми схильні погодитись у цьому визначенні (стосовно нової цивілізації) з футуристами та авторами найбільш знаних у світі теорій щодо Інформаційного суспільства Елвіном та Хайді Тоффлерами. Так, термін “цивілізація” може звучати претензійно, проте жоден інший термін не може бути достатньо всеохопним, аби включати в себе такі поняття, як технологія, родина, релігія, культура, політика, бізнес, ієрархія, лідерство, системи цінностей, мораль і теорія пізнання.

За подальшої інформатизації у світі зсуви і радикальні зміни відбудуться на всіх цих рівнях суспільства. Коли ж змінюється стільки соціальних, технологічних і культурних параметрів одночасно, тоді виникають не лише зсуви, але й якісні зміни – не лише нове суспільство, але й зачатки абсолютно нової цивілізації. 6

Які ж саме зміни відбуваються? Детально ми зупинимось на них у наступних розділах, проте зазначити основні моменти варто вже зараз. Почнемо з технології як найбільш очевидно модифікованої сфери.