Інформаційне Суспільство: бути чи не бути

Саме інтеграція, низьке енергоспоживання і мініатюризація є основними напрямками розвитку технологій Інформаційного суспільства і для периферійних пристроїв і терміналів, а також для програмних і апаратних модулів збереження й обробки інформації. Розробка методології збереження великих масивів даних – терабайтної технології – є нагальною необхідністю для всіх сфер, де застосовуються мікропроцесорні технології. 70

Проте, окрім браку технологічних рішень, Європа зіткнулася з нестачею правових та нормуючих документів, а також проблемами втілення вже узгоджених принципів. В ході розв’язання цих питань було прийнято, зокрема, Директиву ЄС з електронних підписів. Це відбулося в листопаді 1999 року, і протягом 18 місяців має бути здійснено.

Це рішення є однією зі складових фундаменту Інформаційного суспільства, адже воно означає, що з’явиться гнучка, нейтральна до технологій загальноєвропейська схема е‑підписів. Що гарантує юридичне та взаємне визнання та вільний обіг е‑підписів і посвідчень. 71

І якщо е‑підпис для України ще не є помітним учасником економічних подій, то питання стандартів, узгоджених з міжнародними нормами й відповідних до вітчизняних параметрів, вже протягом тривалого часу є перепоною на шляху розробки, запровадження, виробництва й продажу вітчизняних високотехнологічних продуктів.

Саме тому стандартизація визначається як добровільний процес – в ній зацікавлені самі держави й компанії. І ми переконані, що українські компанії та організації, серед них і державні, повинні бути в центрі діяльності європейського стратегічного стандартизаційного процесу, аби вповні користуватись вигодами ринку інформаційних та телекомунікаційних технологій.

За цифрової економіки цінність складається, виходячи з можливостей, що полягають у потенціалі для взаємин (наприклад, портативні телефони відкривають ділові можливості набагато більшої цінності, ніж ціна початкового виробу). Відкриті системи пропонують більше, ніж закриті, оскільки чим більшою стає чисельність спільноти користувачів, тим більшу цінність має виріб. Це – так само причина надзвичайної важливості стандартів в е‑економіці.

Адже ті компанії, чия продукція не відповідає стандартам, чи принаймні узгодженим специфікаціям, і, відповідно, не є інтероперабельною, не може працювати разом з продуктами інших розробників, не виживуть. Або твій бізнес співпрацює з іншими, або ж ні, і тоді ти втрачаєш не лише партнерів, але й клієнтів. Проблема справді, як каже член Єврокомісії та учасник групи Бангеманна Ерккі Лііканен: “B2B or not 2B”. 72

Слід також зважати на те, що варто уникати безладу,

який може виникнути в результаті появи на теренах європейського ринку великої кількості груп з питань стандартизації, не кажучи вже про витрату ресурсів, залучених до дублювання.

Загалом же можна відзначити значну лібералізацію європейських стандартизаційних процесів. З суто комерційних причин знизилась роль формальної стандартизації в секторі інформаційно-телекомунікаційних технологій, принаймні, там, де стандарти потрібні у найближчій перспективі.

Перевага надається стандартам де‑факто – результату співпраці між компаніями. Офіційного визнання набула та точка зору, що формальні стандарти мають бути спрямовані до тих галузей, котрі потребують широкої узгодженості, де цю необхідність диктує ринок. Наприклад, там, де специфікації мають формувати тривалу діяльність, чи якщо вони вже поширились до рівня міжнародних стандартів.

Стандартизація ніколи не повинна становити формальну перепону для виведення на ринок нових виробів чи нових технологій. І вона має залишати достатній простір для конкуренції продуктів різних виробників. 73

Прикладом надзвичайно вдалої стандартизації, що одразу вивела і автора стандарту – Німеччину, і Європу в цілому вперед на світовому ринку телекомунікацій і пов’язаних з ними послуг, став операційний стандарт Euro‑ISDN, представлений 1994 року.

Euro‑ISDN ґрунтується на загальних стандартах, розроблюваних з кінця 1993 року. Цифрова Мережа Інтегрованих послуг (ISDN) – комп'ютеризована мережа передач, здатна передавати текст, дані, голос зі швидкістю 64 Кбайта на секунду (порівняно зі стандартною для телефонних мереж нормою у 4,8 Кбайтів на секунду).

Запровадження стандарту Euro‑ISDN та наявність вже за рік після цієї події 26 операторів у 20 країнах зробили вільний інформаційний обмін в Європі дійсністю. 74 Україна також рухається у напрямку до уніфікації власних стандартів з європейськими.

Нам треба багато чого зробити, серед іншого й спростити процедуру стандартизації, виробити адаптовані схеми випробувань, посприяти утворенню самими виробниками і зацікавленими громадськими організаціями допоміжних стандартизаційних структур для вироблення тих самих стандартів де‑факто, вибороти вигіднішу позицію у міжнародних представницьких структурах . Сподіваюсь, що список покоротшає не за надто довгий строк.

З тих проблем, що ми їх побіжно торкнулися, зрозуміло одне – Інформаційне суспільство й інформаційні технології, засіб його створення, – речі, що потребують дуже багатьох змін. Змінитись має все, що тим чи іншим чином задіяне в процесі інформатизації: економіка, законодавча сфера, способи взаємодії між виробником, споживачем і державними структурами, ставлення суспільства до впровадження інновацій і ще дуже багато сфер людської життєдіяльності.

Втішає лише одне – ми впевнені у тих, хто торує нам путь у цифрову еру. У людях, які створюють прецеденти для законів, стандартів, бізнесів і виробництв, нових форм навчання, мистецтва й спілкування. Ми ведемо мову про рушійну силу Інформаційного суспільства – програмно-технічну інтелігенцію, фахівців, кваліфікованих користувачів.

Адже програміст, як правило, являє собою особливий соціально-економічний тип, котрий характеризується високою дисципліною, відповідальністю, цілеспрямованістю, завзятістю, а також, за висловом математика і фізика Едсгера Дейкстри, лауреата премії Тьюринга та багатьох інших нагород і звань, “програмістською смиренністю й скромністю, потягом до нового, неприйняттям споживацького ставлення до життя, спеціальними навичками роботи і керівництва”.

Це справжній герой нашого часу. Як сказав ще один лауреат премії Тьюринга, розробник СУБД (систем управління базами даних) Чарльз Бахман: “Програміст – це навігатор, архітектор, зв’язківець, творець моделей, експерт і керівник”. 75 Ми абсолютно точно знаємо, що ці характеристики безпосередньо стосуються тих, що їх називають “стратегічним кадровим потенціалом держави”.