Інформаційне Суспільство: бути чи не бути

Така ж модернізація торкнеться допоміжних функцій для здійснення дистанційних інтеракцій, чи то в бізнесі, чи то в науці або навчанні. Йдеться про технологію “інтелектуального агента”, що створює ефект постійної присутності в мережі інформаційного робота, запрограмованого своїм хазяїном на збирання й фільтрацію необхідної інформації, на пошук людей і організацій (що відповідають заданим критеріям), на проведення певної стадії переговорів з інтелектуальними агентами інших учасників мережі тощо.

Дана технологія дозволить знизити інформаційне перевантаження учасників мережі, збільшить швидкість та ефективність процедур встановлення контактів, проведення переговорів, підтримки угод тощо. 61

Однією з найбільш соціально значущих інновацій, що їх принесла Мережа, є телеробота. Спочатку з’явився термін “теледоступ” чи “телеком’ютинг” (telecommuting). Його ввів Джек Найллс (США) 1976 року, аби позначити певний тип дистанційної роботи за угодою. 62

Термін “телеробота” було введено Європейською Комісією наприкінці 80‑х. Сам Джек Найллс так коментує відмінність двох термінів: “Зараз я є телеробітником, а не телеком’ютером, оскільки працюю цілком вдома і мій дім є центром нашої компанії. Коли я був телеком’ютером, я працював для інших роботодавців, офіс яких знаходився на відстані”. 63

Телеробота – ідеальний винахід з точки зору “екології особистості”, вона реалізує право кожного бути собою і захищати власний життєвий, духовний, інтелектуальний простір від несприятливих обставин. Вона дозволяє краще впоратись з проблемами сполучення роботи, приватного і родинного життя. Створює кращі можливості для праці й зайнятості – потенційно телеробота може дозволити людям в регіонах з високим безробіттям отримати доступ до можливостей роботи, котрі виникають в будь-якому районі світу.

Однак телеробота вдома іноді зовсім не підходить. Це випадки, коли хтось має не надто сильні особисті мотивації і не є достатньо самостійним, тобто, коли людина потребує зовнішнього контролю.

Існують також випадки, коли молоді люди вперше починають працювати, і їм може на перших порах знадобитись спілкування з колективом для швидшого набуття необхідного досвіду.

А для декотрих людей необхідність “ходити на роботу” є важливою часткою їхнього життя, а “місце роботи” – можливістю обзавестися друзями й вдосконалювати свої соціальні навички й контакти. 64

Дійсно, використання найдосконаліших технологій і найвигідніших нововведень часто обмежується фізичними чи психологічними характеристиками, що є в розпорядженні пересічної людини.

Можливо, фізик Джей Кейворс, Голова Фонду Прогресу і Свободи та директор Хьюлетт Паккард і ще багатьох корпорацій та фондів, і не цілком правий, коли каже про “правило 30х30”. Воно означає, що людина здатна сприймати інформацію з частотою лише близько 30 мегагерц через очі, і менш як 30 кілогерц – через вуха. Але навіть коли вживлені датчики постачатимуть інформацію напряму в мозок, фізіологічні можливості нашого сьогоднішнього мозку без генетичної корекції також дуже обмежені. І відповідність нашим фізичним можливостям, зрештою, є головною вимогою, що формуватиме інфраструктуру комунікацій кіберпростору. 65

Проте завтрашні технології дозволять інформації ломитися в нашу голову усіма можливими шляхами: і через нюх, і через дотик, і напряму в мозок. Виходить, невірним був прогноз Маршалла Маклюена в його “Галактиці Гуттенберга” щодо майже повного атрофування всіх інших каналів сенсорного сприйняття, окрім візуального.

В 1962 році йому уявлялось, що людина перетвориться, по суті, на одне велике око, в якого всі інші можливості сенсорного контакту і, відповідно, комунікації – тактильної, звукової, нюхової, смакової – зведені до мінімуму. 66 Але інформаційні технології завтрашнього дня, що випробовуються вже сьогодні, є дуже близькими до того, як індивід природно взаємодіє з довкіллям.

Звичайно, для цього має зрости потужність пристроїв, що провадитимуть нові технологічні досягнення. З цього приводу DGХІІІ (Департамент Єврокомісії, що відповідає за проблеми, пов’язані з інформаційними технологіями та Інформаційним суспільством) зауважує, що через три роки потужність вашого сьогоднішнього персонального комп’ютера буде зосереджена в мобільному телефоні й наручному годинникові.

Експерти Департаменту передбачають, що така тенденція інтенсивного розвитку триватиме до 2010 року, коли буде досягнуто фізичних меж кремнієвої мініатюризації. 67 А що ж далі? Далі – черговий технологічний переворот. На смітнику чи в музеї опиняться “артефакти піскової цивілізації”, а їхнє місце посядуть органічні чи полімерні “Jelly Beans”, хвильові чи субатомарні технології, ще щось з досліджуваного сьогодні – або й втілення геть нової ідеї.

Але в якому б напрямку сьогодні не велися дослідження, на порядку денному – розвиток технологій поки що даного ступеню. Сюди входять і поточні ініціативи “і3” (трьох “і” – інтелектуальних інформаційних інтерфейсів). Їхньою метою є легка взаємодія з інформацією для широкого загалу користувачів, що не є спеціалістами.

Це, так само як і інтелектуальний агент, є відповіддю на швидко зростаючі обсяги інформації, що стає доступною в Інформаційному суспільстві. Адже отримати інформацію та оперувати нею все ще і важко, і забирає багато часу. Дослідження ведуться в напрямку створення технологій “і3”, діалог з якими був би природний й інтуїтивний, які б об’єднували в собі різноманітні функції, пристрої й засоби інформації.

До технологій сьогоднішнього дня входить й ОМІ – мікропроцесор відкритої ініціативи. Приводом до створення ОМІ стала потреба у простішій архітектурі, легкій модернізації, а також бажання уникнути необхідності у перепроектуванні щоразу із пристосуванням мікропроцесора до більшої мобільності. 68 Сюди ж належить АТМ – технологія Асинхронного способу передачі. Вона уможливлює гнучке об’єднання всіх засобів інформації. 69

Розробники цих технологій планують, що подальша їх робота буде спрямована на розробку інтелектуальних (комп’ютерних і комунікаційних) периферійних пристроїв, котрі, будучи багатофункціональними, в той же час залишались би дружніми до користувача.

Розробка інтелектуальних мікросистем включатиме комплекс заходів з мініатюризації систем. Зокрема, мініатюризацію на основі нанотехнологій сенсорів і актюаторів з активним використанням мікроперетворювачів. Робота останніх основана на використанні електричних, механічних, оптичних, хімічних, біологічних, магнітних чи інших властивостей матеріалів, інтегрованих в одному кристалі чи в багатокристальній гібридній мікросхемі. Прилади і схеми модернізовуватимуться з використанням нових, ще не застосовуваних ефектів, наприклад, квантових, фотонних та біоелектронних.